- •III – IV рівнів акредитації
- •Передмова
- •Структура залікового кредиту – модулю 1 – Біологічні особливості життєдіяльності людини Змістовий модуль 1 “Молекулярно-клітинний рівень організації життя”
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Тематичний план самостійної (індивідуальної) роботи студентів
- •Заняття №1 Тема: Рівні організації живого. Оптичні системи в біологічних дослідженнях
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь. А. Література.
- •Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно-логічна схема
- •Б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:
- •В) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи:
- •VI. Система навчаючих завдань
- •VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
- •Розподіл балів, які виставляють студентам:
- •Заняття№ 2 Тема: Морфологія клітини. Структурні компоненти цитоплазми
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь а. Література:
- •Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно-логічна схема
- •V. Орієнтовна основа дії
- •VI. Система навчаючих завдань:
- •VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
- •В) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань
- •Заняття№3 Тема: Клітинні мембрани. Транспорт речовин через плазмалему
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь а. Література:
- •Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно-логічна схема
- •V. Орієнтовна основа дії
- •VI. Система навчаючих завдань
- •VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
- •Заняття №4 Тема: Ядро. Морфологія хромосом. Каріотип людини
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь а. Література:
- •Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно-логічна схема
- •V. Орієнтовна основа дії
- •VI. Система навчаючих завдань
- •VI. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
- •Б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)
- •В) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань
- •Заняття №5 Тема: Молекулярні основи спадковості. Характеристика нуклеїнових кислот.
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь а. Література:
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно-логічна схема
- •V. Орієнтовна основа дії
- •V. Система навчаючих завдань
- •VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
- •Зразки завдань для перевірки кінцевого рівня знань Завдання №1
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №6
- •Завдання №7
- •Завдання №8
- •Завдання №9
- •Завдання №10
- •Завдання №11
- •Завдання №12
- •Заняття № 6 Тема: Будова гена про- та еукаріотів. Гени структурні, регуляторні, тРнк, рРнк
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь а. Література:
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно- логічна схема
- •V. Орієнтовна основа дії
- •А) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на занятті.
- •Завдання №1
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
- •Заняття № 7 Тема: „Організація потоку інформації в клітині. Регуляція експресії генів. Молекулярні механізми мінливості у людини”
- •I. Актуальність теми.
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь а. Література:
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно-логічна схема організації потоку інформації в клітині
- •V. Орієнтовна основа дії
- •А) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на занятті.
- •Б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:
- •Завдання №1
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •Завдання №4
- •Завдання №5
- •VI. Система навчаючих завдань
- •Трансляція
- •VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
- •Заняття №8 Тема: Життєвий цикл клітини. Поділ клітин.
- •II. Цілі навчання
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь а. Література:
- •IV. Зміст навчання
- •Структурно-логічна схема
- •Клітинний цикл
- •Інтерфаза
- •Пресинте-тичний період-g1
- •Пост синтетичний період-g2
- •Мета-фаза
- •VI. Система навчаючих завдань
- •VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
- •Заняття №9 Тема: Контроль засвоєння змістового модуля 1 „Біологічні особливості життєдіяльності людини” .
- •1. Перелік контрольних питань для підготовки до підсумкового модульного контролю №1
- •2. Орієнтовний перелік практичних навичок і умінь до модуля 1
- •3. Оцінювання засвоєння модуля 1 Розподіл балів, які виставляються студентам при вивченні модуля і
- •Змістовий модуль 1 “Молекулярно-клітинний рівень організації життя”..............................................................5
VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
а) Методика проведення заняття
Заняття починається з перевірки вихідного рівня знань. Далі розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні яких беруть участь всі студенти під керівництвом викладача, після чого необхідно виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.
Після обговорення теоретичних питань, засвоєння системи контрольно-навчальних завдань студенти виконують індивідуальні завдання, оформлюють протокол практичної роботи.
В кінці заняття викладачем проводиться перевірка та аналіз результатів роботи студентів з виставленням відповідної оцінки і балів.
б) Організаційна структура заняття
№ п\п |
Основні етапи заняття |
Час в хвилинах |
Матеріали методичного забезпечення | |
I |
Підготовчий етап |
| ||
1. |
Організаційна частина Перевірка вихідного рівня знань
|
5 |
Тести вихідного рівня
| |
2. |
Обговорення теоретичних питань |
20 |
Таблиці, підручники посібники | |
II |
Основний етап |
| ||
3. |
Виконання самостійної навчально-дослідницької роботи. Оформлення протоколу |
50 |
Таблиці, індивідуальні завдання. Методичні рекомендації | |
III |
Заключний етап |
|
| |
4. |
Контроль виконання індивідуальних завдань. |
10 |
Збірник ситуаційних задач | |
5. |
Аналіз, підведення підсумків заняття. Домашнє завдання |
5 |
|
в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань
Завдання 1.
В процесі еволюції часто відбувалися дуплікації ділянок геному. Одна з копій могла еволюціонувати в результаті мутацій, а інша зберігала свою початкову функцію. Прикладом можуть бути гени білків м’язів, імуноглобулінів тощо. Як називають набір функціонально споріднених генів, що мають спільного предка і можуть бути розташовані у різних ділянках геному.
а) реплікатори
б) інтрони
в) кластери
г) екзони
д) транспозони
Завдання 2.
Інформаційна РНК існує у вигляді зрілої фракції і у вигляді попередника (про і-РНК). Зрілі молекули і-РНК прикріплються до рибосом, де починається зчитування інформації. Проте іноді у клітинах може нагромаджуватися зріла і-РНК, яка зв’язана з білком і може функціонувати тільки після звільнення від білка. Як називаються ці нуклеопротеїдні комплекси, що знаходяться у цитоплазмі і можуть бути прикріплені до рибосом:
а) інформосоми
б) термінатори
в) траскриптони
г) спейсери
д) екзони
Завдання 3.
Одним з центральних процесів метаболізму клітини є зчитування інформації з генів, яка відбувається в ядрі і називається транскрипція. У процесі переписування інформації РНК-полімераза просувається вздовж нитки ДНК від промотора до термінатора. Послідовність нуклеотидів цієї ділянки ДНК, що визначає утворення однієї молекули м-РНК, має назву:
а) цистрон
б) спейсер
в) оператор
г) мутон
д) транскриптон
Завдання 4.
У клітині хвороботворної бактерії відбувається процес транскрипції. Матрицею для синтезу однієї молекули і-РНК при цьому служить:
а) нативна молекула ДНК
б) цілком один з ланцюгів молекули ДНК
в) ланцюг молекули ДНК, позбавлений інтронів
г) ланцюг молекули ДНК, позбавлений екзонів
д) ділянка одного з ланцюгів ДНК
Завдання 5.
Вивчалась довжина молекул РНК, які приймають участь у трансляції.
Було встановлено, що розмір ділянки і-РНК, зайнятий однією рибосомою під час трансляції, відповідає:
а) одному нуклеотиду
б) шести нуклеотидам
в) двом нуклеотидам
г) трьом нуклеотидам
д) п’яти нуклеотидам
Завдання 6.
Триплетність і виродженість генетичного коду є одним з антимутаційних бар’єрів, який обмежує прояв мутації в фенотипі особин. Заміна якого нуклеотиду в триплеті переважно не порушує змісту останнього?
а) третього
б) першого
в) другого
г) другого і третього
д) першого і другого
Завдання 7.
В результаті транскрипції у еукаріот переважно утворюються про і-РНК, які містять неінформативні ділянки (інтрони), котрі вирізаються під час її дозрівання. Цей процес називається:
а) репарація
б) трансляція
в) процесинг
г) рекогніція
д) сплайсинг
Завдання 8.
У процесі експресії гена в ознаку послідовність кодонів і-РНК відповідає послідовності розташування амінокислот первинного поліпептидного ланцюга. Така властивість генетичного коду має назву:
а) триплетність
б) універсальність
в) колінеарність
г) специфічність
д) виродженість
Завдання 9.
У бактеріальній клітині тривалість приєднання однієї амінокислоти до поліпептидного ланцюга при оптимальних умовах складає приблизно 1/20 сек. Скільки часу потрібно для того, щоб синтезувати поліпептид, який кодується геном, до складу якого входять 1200 пар нуклеотидів:
а) 1/20 сек
б) 1/2 сек
в) 2 сек
г) 20 сек
д) 400 сек
Завдання 10.
Один з ланцюгів ДНК, що кодує амінокислоти в молекулі білка, складає з нуклеотидів: АТЦ-АЦЦ-ГАЦ-АЦГ-ЦАЦ. Яка послідовність нуклеотидів в антикодонах т-РНК, які беруть участь в біосинтезі відповідного білка ?
а) ТТГ, ЦГТ, ГТЦ, ТГГ, ГГТ
б) ТАГ, ТГГ, ЦТГ, ТГЦ, ГТГ
в) ТГТ, ЦГУ, ГТЦ, ГЦГ, УУГ
г) АУЦ, АЦЦ, ГАЦ, АЦГ, ЦАЦ
д) УАГ, УГГ, ЦУГ, УТЦ, ГУГ