- •Відповідно до Законів України “Про ветеринарну медицину”, “Про безпечність та якість харчових продуктів”,
- •Чинні Правила встановлюють ветеринарно-санітарні вимоги до приймання, передзабійного огляду тварин (сільськогосподарських, домашніх, диких,
- •Ветеринарно-санітарний огляд – один із етапів ветеринарно-санітарної експертизи, що полягає в дослідженні м’яса,
- •Порядок проведення ветеринарно-санітарного огляду туш та інших продуктів забою тварин
- •М’язи діафрагми. На трихінельоз (з ніжок діафрагми або ж її м’язово-реберної частини й
- •Сечовий міхур. На піроплазмідози (крововиливи на слизовій оболонці та наявність кров’яної сечі).
- •Продукти забою після закінчення ветсанекспертизи можуть бути використані без обмежень, з обмеженнями (промпереробка
- •Трихінельоз.
- •За деякий час у капсулі починають відкладатися солі вапна. В свиней цей процес
- •Оцінка результатів
- •Санітарна оцінка.
- •УТИЛІЗАЦІЯ ТА
- •Цистицеркоз великої рогатої
- •Цистицерк – прозорий міхурець сірувато-
- •Післязабійна діагностика. Двома широкими паралельними розрізами (від нижнього краю верхньої щелепи до вилицевої
- •Якщо цистицерки виявляються у м'язах голови і серця, півтуші направляють на фінальну точку
- •Санітарна оцінка продуктів забою. Якщо на
- •Порядок знешкодження м'яса. Знешкодження м'яса
- •Цистицеркоз свиней.
- •Післязабійна діагностика. Розрізають великий жувальний, крилоподібний м'язи паралельно до кістки нижньої щелепи. Оглядають
- •Диференційна діагностика. За дослідження свинини на цистицеркоз потрібно диференціювати живі цистицерки від дегенеративних
- •Санітарна оцінка продуктів забою та порядок знешкодження м'яса.
- •Визначення життєздатності цистицерків.
- •Цистицеркоз овець.
- •ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ З ОБМЕЖЕННЯМ -
- •Промислова переробка м’яса - виготовлення варених, варено-копчених ковбас та м’ясних виробів, м’ясних хлібів
- •Саркоцистоз
- •Післязабійна діагностика.
- •Санітарна оцінка.
- •Саркоптоїдози: саркоптоз, псороптоз, хоріоптоз – збудники саркоптоїдозної корости – паразитують
- •Санітарна оцінка.
- •ЗНЕШКОДЖЕННЯ
- •Спарганоз – цестодозне захворювання (цестода спірометра ерінацея). Зооноз. Збудник розвивається за участі проміжних
- •Післязабійна діагностика.
- •Санітарна оцінка.
- •Токсоплазмоз – протозойне захворювання домашніх
- •Післязабійна діагностика. Патологоанатомічні зміни у тварин специфічні. Можна виявити збільшення печінки з ознаками
- •Санітарна оцінка м'яса.
- •УТИЛІЗАЦІЯ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ ТА
- •Піроплазмідози
- •Післязабійна діагностика.
- •Диференційний діагноз. У великої рогатої худоби піроплазмоз найчастіше доводиться диференціювати від сибірки. За
- •Анаплазмоз - хворіють ВРХ, ДРХ, олені, буйволи. Викликають хворобу рикетсіподібні організми – прокаріоти
- •Санітарна оцінка продуктів забою.
- •Сетаріоз – хронічно перебігаюче захворювання, що викликається нематодами роду Vibord Setariidae Scrjadini et
- •Печінку з ознаками ураження (сполучнотканинні потовщення на серозній оболонці тощо) після зачищення направляють
- •Онхоцеркоз – хворобу викликають круглі гельмінти, що паразитують у сполучній тканині, а їх
- •Санітарна оцінка.
- •УРАЖЕНІ ОРГАНИ ЗАЧИЩАЮТЬ АБО УТИЛІЗУЮТЬ,
- •Цистоцеркоз пізіформний
- •Цистицеркоз
- •Післязабійна діагностика. Оглядають серозні
- •Диференційна діагностика. Молоді
- •Санітарна оцінка
- •Діагностика не важка, оскільки ехінококовий міхур знаходиться на поверхні органу або усередині і
- •Диференційний діагноз.
- •Санітарна оцінка м'яса.
- •Фасціольоз – паразитарне захворювання тварин, збудником
- •Післязабійна діагностика.
- •Окрім печінки фасціоли можна виявити в інших органах, найчастіше в легенях. За свіжого
- •Санітарна оцінка м'яса.
- •Дикроцеліоз - гельмінтозне захворювання, що характеризується ураженням печінки і жовчного міхура найчастіше у
- •Післязабійна діагностика. Необхідно (особливо у овець) розкривати крупні жовчні ходи, обов'язково видавлюючи біля
- •Лінгватульоз.
- •Зубчасті п’ятивустки під час проходження їжі через глотку причіплюються до її слизової оболонки,
- •Санітарна оцінка.
- •Нематодози
- •Метастронгільоз свиней – викликають круглі гельмінти
- •Протостронгільоз жуйних (диктіокаульоз) –
- •Післязабійна діагностика. Протостронгільоз
- •Стронгілоїдоз - збудник – нематода, що паразитує в тонкому кишечнику свиней, овець, кіз,
- •Санітарна оцінка.
- •Аскароз – нематодозне захворювання. Збудником є
- •Санітарна оцінка. М'ясо, отримане від свиней, хворих на аскароз, за відсутності патологоанатомічних змін
- •Неоаскароз жуйних – хворіють телята до 4-х місячного
- •Ценуроз
- •Ценуроз овець (вертячка) – викликає личинкова
- •Післязабійна діагностика. Вона заснована на аналізу патологоанатомічних змін мозку. На мозковій тканині виявляють
- •Санітарна оцінка. Голову
- •Ценуроз м'язової сполучної тканини і підшкірної клітковини
- •Еймеріоз (кокцидіози) – протозооз, викликають
- •Санітарна оцінка.
- •Гіподермоз великої рогатої худоби - збудник –
- •Вольфартіоз овець (зачервлення ран).
- •Естроз - захворювання овець, що викликається живородячими
- •Реєстрація і облік результатів дослідження. В процесі післязабійного дослідження м’яса, а також досліджень
Післязабійна діагностика.
Проводять огляд пахвової ділянки, підшкірної клітковини, жирової тканини, внутрішніх органів, черевної і тазової порожнин на наявність плероцеркоїдів. Додатково проводять поздовжні розрізи м’язів шиї, спини, анконеусів і м’язів стегна. Виявляють під час зняття шкіри й огляду туш, спаргануси знаходяться у сполучнотканинній капсулі й у разі нагрівання шматків м’яса вони виходять з них назовні.
Санітарна оцінка.
За виявлення поодиноких (1-3) плероцеркоїдів у підшкірній жировій тканині, туші та внутрішніх органах за відсутності свищевих ходів, проводять
зачищення уражених тканин і органів, а тушу і неуражені внутрішні органи направляють на високотемпературну промпереробку.
У свинині спаргануси залишаються живими за проварювання шматків м’яса масою 500 г упродовж 1 год, просолювання у розчині кухонної солі масовою часткою 20 % та заморожування за температури від мінус 8 до мінус 10 С – 48 год.
У випадку множинного ураження (більше 4
плероцеркоїдів), виявлення свищевих ходів та поганої вгодованості тушу та внутрішні органи утилізують.
В уражених тушах показник рН м’яса підвищується до 6,3-6,9 (у здорових – 5,9). Реакція на пероксидазу негативна, що вказує на порушення ферментативних процесів у м’язі та обсіменіння умовно-патогенною мікрофлорою - БГКП та протея.
Токсоплазмоз – протозойне захворювання домашніх
та диких тварин, птиці, людини, що викликається внутрішньоклітинним паразитом із роду Toxoplasma, що відноситься до найпростіших роду Toxoplasma.
Представники котячих – дефінітивні живителі, а проміжними є всі продуктивні тварини і людини.
Паразити зустрічаються майже у всіх органах: у м’язах скелету, легенях, печінці, селезінці, підшлунковій залозі, л/в, нирках, стінках кишечнику, клітинах мозку, кришталику ока, періодично в крові. Уражує нервову і ендокринну системи. За гострого перебігу хвороби виділяється токсоплазма з молоком,
слиною, носовим слизом, сечею, калом, знаходиться в м’ясі. В кислому середовищі (сметана, кисляк) швидко гине. Вони можуть знаходитися у вільному стані поодинці або у вигляді скупчень - псевдоцист (цистні форми оточені досить стійкою мембраною).
Післязабійна діагностика. Патологоанатомічні зміни у тварин специфічні. Можна виявити збільшення печінки з ознаками переродження, збільшення і гіперемію селезінки з геморагіями, набряк легенів, дрібні некротичні вогнища (товщиною 150—500 мкм) в більшості органів і їх лімфатичних вузлах, часто некротичний ульцерозний ентерит. За гістологічного дослідження в клітинах різних тканин і некротичних осередках органів знаходять велику кількість токсоплазм.
Діагноз на токсоплазмоз ставлять за результатами лабораторного дослідження. Сюди відноситься
гістологічне дослідження зрізів органів, в яких токсоплазми можуть бути виявлені у вільному стані як псевдоцисти, розміщені усередині клітин, а за хронічного перебігу - у формі цист. Проводять серологічні дослідження у вигляді реакції зв’язування комплементу (РЗК) з токсоплазмозним антигеном або кольорової сироваткової проби за Себіним і Фельдманом. За необхідності проводять біологічну пробу на білих мишах, які після зараження гинуть через 5-10 днів.
Санітарна оцінка м'яса.
Оскільки основним джерелом зараження людей є домашні тварини і птиця, зараження відбувається найчастіше аліментарним шляхом через інфіковані харчові продукти (сирі м'ясо, молоко, сирі яйця тощо). Особливо небезпечне сире або піддане недостатній тепловій обробці свиняче м'ясо, що може містити велику кількість патогенних токсоплазм. Зараження людини можливе також через контакт з інфікованими тваринами та інфікованим середовищем. Токсоплазми можуть проникати в організм через слизові оболонки і дрібні пошкодження шкіри.
Туші тварин, хворих на токсоплазмоз, знешкоджують проварюванням, а внутрішні органи і мозок (що часто містить токсоплазм) направляють на технічну
утилізацію.
УТИЛІЗАЦІЯ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ ТА
ВИКОРИСТАННЯ М’ЯСА ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЗУЛЬТАТІВ ЙОГО БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Піроплазмідози |
(піроплазмоз, |
франсаїльоз, |
нуталіоз, |
||||||
|
бабезіїдози). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Велика група хвороб, збудниками яких є найпростіші, паразитуючі в |
||||||||
|
клітинах периферичної крові у різних видах сільськогосподарських |
||||||||
|
тварин. Кожному виду тварин властиві специфічні збудники. |
|
|||||||
|
В Україні виявляють збудників бабезіозу. |
|
|
|
|
||||
|
Тейлеріоз в Україні не реєструється. |
викликають |
найпростіші, |
що |
|||||
Бабезіоз, |
тейлеріоз с.-г тварин - |
||||||||
|
паразитують в клітинах та плазмі крові. Хворіють ВРХ, ДРХ, коні, |
||||||||
|
свині, собаки, |
коти, дикі тварини. Є випадки захворювання |
на |
||||||
|
бабезіоз людини. Біологічні перенощики – іксодові кліщі. |
по |
|||||||
Бабезіі |
в еритроцитах |
розміщуються по |
1-2, |
переважно |
|||||
|
периферії |
клітини. Мають |
розміри |
менші за |
радіус |
еритроцитів. |
|||
|
|
грушо-, амебоподібна, овальна, округла. |
|
|
|
||||
|
Тейлерії розміщуються в лімфоцитах, інколи плазмі крові, круглої, |
овальної, паличкоподібної та іншої форми.
Передзабійна діагностика. У хворих тварин можна виявити загальні для цієї групи захворювань ознаки: високу температуру, загальне пригнічення, відсутність апетиту, інколи коматозний стан, анемічність, іктеричність помітних слизових оболонок, часто гемоглобінурію, атонію шлунка і кишечнику, діарея або закрепи, набряки в ділянці кінцівок, грудей і живота. За тейлеріозу великої рогатої худоби найважливішими ознаками є різке, часто однобічне збільшення (у 2-4 рази), ущільнення і болючість за натискання низки лімфатичних вузлів: поверхневих пахових (надвим’яних), передлопаткових і колінної складки, - в дрібної рогатої худоби, крім того, набряки в міжщелепному просторі, інколи повік і шиї.
Післязабійна діагностика.
Загальні патологоанатомічні ознаки для всієї групи піроплазмідозів: слизисті оболонки, серозні покриви, внутрішні органи і тканини, підшкірна клітковина жовтяничні з крововиливами; печінка збільшена, щільна, жовтувато-червоного кольору, гіперемована, на розрізі соковита; жовчний міхур розтягнутий і містить жовч напівгустої консистенції бурого або зеленуватого кольору; селезінка сильно збільшена (у 2-3 рази), на розрізі соковита, зерниста, пульпа її злегка розм'якшена, але не стікає з поверхні розрізу; нирки збільшені, жовтяничного кольору, ніздрюваті, набряклі; сеча забарвлена в жовто-червоний або червоний колір; під епікардом і ендокардом точкові і плямисті крововиливу, легені часто набряклі і анемічні, кров водяниста, погано згортається, м'язи ніздрюваті й анемічні, лімфатичні вузли туші і органів збільшені, соковиті, гіперемовані, місцями з крововиливами. В жуйних - переповнення книжки дуже спресованими кормовими масами (завал).