- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •31Сучасна класифікація інф. Хв.
- •33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
- •35.Територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику
- •37.Оперативний епідеміологічний аналіз (визначення, мета, завдання)
- •38.Методи стерилізації, організація її проведення
- •39.Методи контролю якості стерилізації
- •40.Визначення дезінфекції, її види та методи.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу.
- •53. Імунопрофілактика поліомієліту:
- •54. Імунопрофілактика дифтерії
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56.Імунопрофілактика кору
- •57. Імунопрофілактика епідемічного паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59.Пасивна імунізація, покази до проведення, препарати, особливості їх застосування
- •60. Термінова профілактика інф хвороб.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •75.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості кашлюку, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
МАЛЯРІЯ-Група трансмісивних протозойних хвороб з різними збудниками; характеризуються ураженням ретикуло-ендотеліальної системи і еритроцитів, гарячковими пароксизмами, анемією, гепатоспленомегалією.
Етіологія. 4 видами малярійних плазмодіїв (збудника триденної малярії Plasmodium vivax з інкуб. пер. 10-14діб; чотириденної малярії — Plasmodium malariae з інкуб. пер 20—25 діб; тропічної малярії — Plasmodium falciparum з інкуб. пер 9—16 діб.; Plasmodium ovale з інкуб. пер 9 діб.
датність плазмодіїв зберігається.
Сприйнятливість людини дуже висока. Виняток становлять лише людей що мають серповидноклітинну анемію.
Імунітет клітинний і гуморальний може досягати значного рівня
Патогенез. Клінічні прояви пов'язані з еритроцитарним циклом шизогонії, Приступ збігається з кінцем еритроцитарного розвитку плазмодіїв, масовим руйнуванням еритроцитів, унаслідок чого в кров потрапляють плазмодії на стадії розвитку гаметоцитів, токсичні продукти їх обміну, а також продукти розпаду еритроцитів. Приступ є реакцією сенсибілізованого організму на дію пірогенів,підвищення активності ретикуло-ендотеліальної системи= гіперплазію печінки, селезінки та кісткового мозку. Ендотоксичний шок.
Джерело збудника хвора людина або паразитоносій є проміжним живителем(нестатевий цикл розвитку -шизогонія). Комар роду Анофелес є остаточним живителем, у організмі якого відбувається статевий цикл розвитку (спорогонія). Джерелом збудника є хворий при гострому перебігу хвороби, її рецидиву або паразито-носійства.
Механізм передачі торансмісивний.
Лабораторна діагностика. метод товстої краплі і тонкого мазка крові на склі, фарбованого за Романовським—Гімзою. При цьому протоплазма плазмодію забарвлюється у блакитний колір, а ядро — у вишнево-червоний. Серологічні методи РІФ РЗК РНГА, реакцію преципітації у гелі.
Специфічна терапія. гематошизотропні препарати( хлорохін). гістошизотропні (примахін, хлоридин), гамотропні (примахін, хіноцид).
Специфічна профілактика. Вакцинація не застосовується. Застосовують хіміопрофілактику: протягом усього періоду передачі малярії і 6 тиж після нього хлорохін плаквеніл.
Протиепідемічні заходи. Хворих на малярію лікують у стаціонарах або вдома доки не припинить виділятися збудник. Виписують зі стаціонару не раніше як через 2-3 доби після очищення крові від плазмодіїв. За перехворілими встановлюють диспансерний нагляд протягом до 2 років. У осередку дезінсекцію. Обстежують усіх, хто спілкувався з хворим. Обов'язково повинні обстежуватися хворі а високою температурою тіла, що триває понад 5 діб і етіологія її не встановлена, та особи з клінічними ознаками малярії (гепатоспленомегалія, анемія), а також хворі, у яких періодично підвищується температура тіла з невідомих причин В ендемічних регіонах проводять подвірні обходи 1—2 рази на тиж-день. У разі підозри на малярію беруть кров для дослідження. Суцільна обробка інсектицидами в активних осередках. Бар'єрну дезінсекцію здійснюють у районах, що потенційно небезпечні стосовно малярії. Механічний захист від комарів (сітки на вікнах, запони над ліжками для захисту під час сну, застосування репелентів).Гідромеліоративні роботи.
Епідеміологічний нагляд. своєчасне виявлення заражених осіб, які прибули з країн, що неблагополучні стосовно малярії, запобігання зараженню від них інших осіб, а також ентомологічні спостереження і боротьба з переносниками збудників хворобиПро кожен випадок малярії або паразитоносійства надсилають термінове повідомлення на СЕС і проводять епідеміологічне обстеження осередку.