- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •31Сучасна класифікація інф. Хв.
- •33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
- •35.Територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику
- •37.Оперативний епідеміологічний аналіз (визначення, мета, завдання)
- •38.Методи стерилізації, організація її проведення
- •39.Методи контролю якості стерилізації
- •40.Визначення дезінфекції, її види та методи.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу.
- •53. Імунопрофілактика поліомієліту:
- •54. Імунопрофілактика дифтерії
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56.Імунопрофілактика кору
- •57. Імунопрофілактика епідемічного паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59.Пасивна імунізація, покази до проведення, препарати, особливості їх застосування
- •60. Термінова профілактика інф хвороб.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •75.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості кашлюку, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
60. Термінова профілактика інф хвороб.
Термінова профілактика проводиться в осередку при підозрі на поширення інфекції. Поділяється на специфічну (пасивна-вводять готові антитіла для знешкодження збудника і його токсинів. Використовують препарати людської крові- для профілактики кліщового енцефаліту, грипу, вірусного гепатиту, поліомієліту, правця. А також імунні сироватки гіперімунізованих твварин-для профілактики сказу, сибірки, чуми, дифтерії. Діє вже в перші години, якщо ввести в період інкубації, інфекція може мати абортивний перебіг.) і неспецифічну(за допомогою антибіотиків-профілактика мікробних та рикетсіозних інфекцій, хіміотерапевтичних препаратів- для прфіл. Вірусних.), а також комбіновану (одномоментне введення вакцин та імунних препаратів – сказ, правець )
61. КІЗ та його функції.
КІЗ- кабінет інфекційних захворювань організовується в складі міських поліклінік. Основні завдання: забезпечення своєчасного і раннього виявлення інфекційних хворих, проведення консультативної допомоги при діагностуванні і лікуванні цих хворих в амбулаторних і поліклінічних закладах, організація і проведення диспансерного нагляду за перехворілими і хронічними хворими,вивчення епідситуації і аналіз інфекційної захворюваності, розробка і здійснення заходів по підвищенню якості і ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних захворювань. Приміщення повинно складатися із 2 кімнат з окремим входом, роздягальнею і санвузлом. В кімнаті для обстеження хворих обладнується стіл для ректоманоскопічного обстеження, кушетка, хірургічний столик, табуретка з відром для рідких випорожнень, термостат. В другій кімнаті: робочі місця для лікаря і медсестри, шафа для зберігання інструментів і медикаментів, холодильник, картотека.
Дезінфекція приміщень проводиться не менше як 2 рази на день. Всі предмети догляду використовуються тілбки після дезінфекції перед їх застосуванням. Функції лікаря КІЗ: організаційно-методична, лікувально-профілактична робота, диспансерний нагляд.
62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
Для захворювань групи кишкових інфекцій характерні спільні епідемічні ознаки:
1Збудникик постійно або в окремих нозоформах перебувають у ШКТ, але при зміні локалізації групи поділ. На 4 підгрупи: типові кишк.інф., токсикоінфекції та інтоксикації; захворювання, при яких збудник виходить за межі ШКТ, захворювання, коли збудник виходить в інші системи але без бактереємії (амебна дизентерія)
2. Специфічний механізм передачі – фекально-оральний.
3.Шляхи поширення: водний, харчовий, контактно-побутовий.
4. Поліетіологічне захворювання з первинною бакеремією (вірусемією)
5. Літньо-осіння сезонність – бактерії, осінньо-зимова – віруси
6 поширеність захворювання корелює з благополуччям
7. Заразоносійство дуже поширене
8. Сприйнятливість висока
9. Для впливу на епідпроцес необхідна співпраця медицини та ветеринарної і комунальної служби.
63.Епідеміологічні особливості шигельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
.Збудник- бактерія родини Enterobacteriaceae роду Shigella. розподіляються на 4 групи: А.-S. dysenteriae, В.-S. flexneri, С.-S. bojdii, D.-S. sonnei . Характерна стійкість до АБ і антибактеріальних препаратів.
Джерело- є хворі, а також люди з стертою формою інфекції (бактеріоносії), які виділяють збудника в зовнішнє середовище з калом.Період заразності- до початку клін.с-мів,або під час бактеріоносійства.Мех..передачі- фекально-оральний.Збудник дизенгерiї видiлясться з органiзму хворого або бактеріоносiя з випорожненнями кишок і може потрапляти на рiзнi об’кти та субстрати навколишнього середовища. При цьому поширення эбудника iнфекцiї вiдбувагться побутовим, водним, харчовим шляхами, а також задопомогою мух.
Для епiдемiчного процесу властивi перiодичнi пiдйоми захворюваностi через 18—20 та 2—З роки. Сезонність літньо-осінній період. Групою ризику є діти 2-7років
Інкуб.період- період 1-6 діб, найчастiше 2-4доби.
ПФЗ - контроль за виконанням правил, переробки, транспортування та реалiзацii молока й молочних продуктiв. Особливу увагу слiд придiляти одержанню режиму пастеризацiї молока. Призначають антибiотики, особливо тi, до яких чутливi видiленi эбудники iнфекцiї, сульфанiламiднi та нiтрофурановi препарати.
ПЕЗ- Госпiталiзують хворих iз тяжким та середньотяжким перебiгом недуги, а також хворих i бактерiоносiїв iз числа працiвникiв харчових пiдприємств за iнших декретованих контингентiв. Хворих, котрi перенесли захворювання без бактерiологiчного пiдтвердження дiагнозу, виписують не ранiше нiж через З доби пiсля клiнiчного одужання, нормалiзацiї випорожнень i температури тiла. Особам, якi займаються виготовленням, зберiганням та реалiзацiсю харчових продуктiв, а також контингентам, що до них прирiвнюються, має бути проведене одноразове бактерiологiчне обстеження не ранiше нiж через 2 доби пiсля закiнчення лiкування.