- •Тема 7. Нетрадиційні банківські операції та послуги
- •7.1. Характеристика та види нетрадиційних банківських операцій і послуг
- •7.2. Лізингові операції
- •7.3. Банківські гаранти та поручительства. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги банків
- •7.4. Трастові (довірчі) послуги
- •7.5. Факторинг та форфейтинг
- •7.6. Операції банку з дорогоцінними металами
Тема 7. Нетрадиційні банківські операції та послуги
7.1. Характеристика та види нетрадиційних банківських операцій і послуг
7.2. Лізингові операції
7.3. Банківські гаранти та поручительства. Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги банків
7.4. Трастові (довірчі) послуги
7.5. Факторинг та форфейтинг
7.6. Операції банку з дорогоцінними металами
7.1. Характеристика та види нетрадиційних банківських операцій і послуг
Нетрадиційні банківські операції та послуги здійснюються з оформленням цивільно-правових договорів:
про передання майна у власність, повне господарське відання або оперативне управління (договори купівлі продажу іноземної валюти, акцій; біржові та позабіржові угоди тощо);
про передання майна у тимчасове користування (договір оренди, лізингу і т. ін.);
про надання послуг (договори доручення, комісії, кредитний договір, договір схову, про посередницькі послуги).
Банківські послуги можна класифікувати залежно від:
Руху матеріального продукту:
послуги, пов'язані з рухом матеріального продукту (наприклад, розрахунково-касове обслуговування);
чисті послуги (наприклад, консультаційні);
Контингенту споживачів:
послуги юридичним особам;
послуги фізичним особам;
Відображення послугу балансі:
балансові;
позабалансові (операції, що певний час не відображаються в балансі, поки не будуть відображені в прибутках або збитках банку);
Плати за надання послуг:
платні;
безкоштовні;
Можливості обліку платних послуг і можливості визначення розміру плати:
послуги, розміри яких підлягають обліку (розрахунково-касові, кредитні, валютні);
послуги, аналоги яких є у відповідних тарифах (консультаційні);
послуги, вартість яких не може бути встановлена об'єктивно (як правило, надаються банками в пакеті з платними товарними послугами).
Основні види нетрадиційних операцій комерційних банків України представлені на рис. 9.1.
7.2. Лізингові операції
Термін «лізинг» запозичений з англійської. «Ліз» («Іеаsе») означає найм будь-якого виду, а поняття «лізинг» («1еаsіпg») — найм рухомих речей.
Лізинг, як різновид найму, може бути фінансовий, коли лізингодавець за вказівкою та на замовлення лізингоодержувача придбає певні речі у третьої особи — покупця; та не фінансовий лізинг (оперативний).
Лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингодержувачем специфікацій та умов передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
У лізинговій угоді беруть участь три сторони:
постачальник — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
лізингодавець -юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавцями можуть бути спеціальні лізингові компанії або комерційні банки;
• лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.
У структурі лізингової угоди можна виділити основні її елементи (умови):
Предметом лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи.
Строк лізингу визначається сторонами договору і може залежати від терміну служби устаткування, його фізичного і морального зносу, динаміки інфляційних процесів, рівня процентних ставок.
Лізингові платежі сплачуються у порядку, встановленому законом та можуть включати:
суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
компенсацію відсотків за кредитом;
інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Лізингові операції можна класифікувати за різними ознаками. Згідно зі ст. 806 Цивільного Кодексу України окремі види і форми лізингових угод встановлюються законом:
а) залежно від джерел придбання предмета лізингу:
прямий — коли лізингодавець купує майно у виробника і передає його в оренду;
зворотний — власник продає майно лізингодавцю, а потім бере його в оренду;
б) залежно від предмета лізингу:
лізинг рухомого майна;
лізинг нерухомого майна;
в) залежно від обслуговування:
лізинг з обслуговуванням (надання лізингових послуг поєднується з наданням певних послуг, пов'язаних з утриманням і технічним обслуговуванням об'єкта лізингу);
пакетний лізинг — система надання в оренду предмета лізингу (наприклад, будинок, магазин продаються у кредит, а обладнання — за лізинговою угодою);
г) залежно від ступеня окупності майна:
лізинг з повною окупністю, коли протягом строку дії одного договору здійснюється повна виплата лізингодавцю вартості отриманого майна;
лізинг з неповною окупністю, коли протягом дії одного договору окупається тільки частина вартості орендованого майна;
д) залежно від умов амортизації:
лізинг з повною амортизацією - з повною виплатою вартості об'єкта лізингу;
лізинг з неповною амортизацією, а, значить, з частковою виплатою вартості.
Виходячи з наведених вище двох ознак класифікації (за ступенем окупності об'єкта лізингу і умов його амортизації), які пов'язані між собою, розрізняють фінансовий та оперативний лізинг:
оперативний — лізинг з неповною окупністю;
фінансовий — лізинг з повною окупністю.
Особливостями оперативного лізингу є:
орендодавець не планує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від орендаря;
строки зносу є більшими за строки угоди лізингу (тобто строк угоди не перевищує строк амортизації);
ризик втрати, псування майна лежить в основному на лізинго давці;
по закінченні встановленого терміну майно звичайно повертається лізингодавцю;
сам об'єкт лізингу залишається у власності лізингодавця та обліковується у нього на балансі.
Існує два види оперативного лізингу:
а) рейтинг — короткостроковий лізинг (від 1 дня до 1 року, без права наступного придбання лізингоодержувачем об'єкта лізингу);
б) хайринг — надання об'єкта лізингу на строк понад 1 року без права викупу лізингоодержувачем об'єкта лізингу.
Оперативний лізинг припускає багаторазове надання об'єкта лізингу в оренду.
Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток.