- •Теоретичні основи товарознавства Опорний конспект лекцій
- •6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»
- •Товарознавство – це:
- •Придатність товарів або послуг для сумісного використання, яке не призводить до небажаних взаємодій – це принцип товарознавства:
- •Споживання товарів довготермінового користування
- •Розподіл домогосподарств1 за наявністю окремих товарів тривалого користування2
- •Розподіл домогосподарств, які мають товари тривалого користування, за окремими характеристиками цих товарів1 (За даними Держкомстату України)
- •Позиціонуванням товару на ринку називається:
- •Нормативи споживання – це:
- •Фактори, похідні від суспільної свідомості, що впливають на формування соціальних потреб:
- •Споживні властивості товарів і їх показники
- •Рівень дефектності – це:
- •Оцінка конкурентоспроможності продукції необхідна для:
- •Здатність продукції задовольняти вимоги конкретного споживача у визначений період часу за показниками якості і витратами на придбання й експлуатацію даної продукції – це:
- •Поняття «конкурентоспроможність» включає:
- •Конкурентоспроможність – це:
- •Для визначення конкурентоспроможності товару необхідно:
- •Г) всі відповіді вірні.
- •Здатність продукції відповідати вимогам даного ринку в розглянутий період у порівнянні з аналогами-конкурентами – це:
- •Встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня конкурентоспроможності товару на всіх етапах його створення і просування до споживача – це:
- •Ієрархічний метод класифікації полягає в:
- •За режимом
- •Юридичне трактування терміну «інформація»:
- •Товарна інформація – це:
- •Комерційна товарна інформація містить відомості про:
- •Споживча товарна інформація – це дані про:
- •Обов'язкова інформація, що наноситься на вироби або упаковку у вигляді тексту, сукупності знаків або символів, які характеризують даний товар і допомагають його ідентифікувати – це:
- •До інформаційних знаків висувають вимоги:
- •Управління асортиментом – це:
- •Асортиментна політика – це:
- •Формування асортименту – це:
- •Управління якістю – це:
- •Планування якості – це:
- •Контроль якості – це:
- •Забезпечення якості – це:
- •Поліпшення якості – це:
- •Система управління якістю – це:
- •Петля якості – це:
- •Механізм управління якістю полягає в:
- •До технічних факторів, що впливають на якість товарів, належать:
- •До організаційних факторів, що впливають на якість товарів, належать:
- •До економічних факторів, що впливають на якість товарів, належать:
- •Особливості впровадження стандартів дсту iso 9000 полягають в тому, що:
- •Аудит якості товарів – це:
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури і. Основна література Законодавчі і нормативні документи
- •Навчальна, спеціальна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ключі до тестів
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Кафедра товарознавства і експертизи непродовольчих товарів
Лойко Д.П., Сильченко О.Є.
Теоретичні основи товарознавства Опорний конспект лекцій
для студентів денної і заочної форм навчання
факультету маркетингу, торгівлі і митної справи
напряму підготовки
6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»
Затверджено на засіданні
кафедри товарознавства і експертизи
непродовольчих товарів
Протокол № 4 від 12.10.2011 р.
Схвалено навчально-методичною
радою ДонНУЕТ
Протокол № від р.
Донецьк – 2011
УДК 620.2(076.6)
Л 72
ББК 30-9я73
Рецензенти: |
Рябченко М.О., д.б.н., професор, завідувач кафедри товарознавства і експертизи продовольчих товарів Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського |
|
Пиріков О.В., к.т.н., доцент кафедри товарознавства і експертизи непродовольчих товарів Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського |
Лойко Д.П.
Л 72 Теоретичні основи товарознавства [Текст] : опорний конспект лекцій для студ. ден. і заоч. форм навчання фак. маркетингу, торгівлі і мит. справи напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. товарознавства і експертизи непрод. товарів ; Лойко Д. П., Сильченко О. Є. – Донецьк : [ДонНУЕТ], 2011. – 220 с.
Опорний конспект лекцій укладено з урахуванням програми курсу «Теоретичні основи товарознавства» для студентів денної і заочної форм навчання напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» вищих навчальних закладів.
Опорний конспект містить теоретичний матеріал дисципліни, викладений у логічній послідовності в вигляді схем, таблиць, рисунків, що має сприяти полегшеному, більш швидкому та якісному засвоєнню матеріалу, особливо при самостійній роботі студентів-бакалаврів.
ББК 30-9я73
-
© Лойко Д.П., Сильченко О.Є., 2011
© Донецький національний університет економіки і торгівлі імені МихайлаТуган-Барановського, 2011
ЗМІСТ
|
Стор. |
ВСТУП |
5 |
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. ТОВАРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА ПРО ТОВАРИ |
8 |
Тема 1. Товарознавство як наука про товари |
8 |
1 Сутність поняття «товарознавство» |
9 |
2 Товар як об’єкт товарознавства і митної діяльності |
10 |
3 Предмет товарознавства, споживна цінність товару |
12 |
4 Зміст товарознавства |
14 |
5 Основні категорії товарознавства |
17 |
Тема 2. Історія розвитку товарознавства |
24 |
1 Виникнення товарознавства |
24 |
2 Основні етапи розвитку товарознавства |
26 |
3 Ціль і задачі товарознавства на сучасному етапі |
28 |
4 Зв’язок товарознавства з іншими науками і науковими дисциплінами |
31 |
Тема 3. Методи і принципи товарознавства |
35 |
1 Класифікація методів пізнання в товарознавстві |
35 |
2 Види і сутність емпіричних методів |
37 |
3 Види і сутність аналітичних методів |
37 |
4 Принципи товарознавства |
38 |
Тема 4. Основи формування потреб і споживання товарів |
42 |
1 Сутність потреб і їх класифікація |
42 |
2 Фактори впливу на формування потреб |
49 |
3 Властивості потреб |
53 |
4 Основи споживання товарів |
54 |
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ І ЯКІСТЬ ТОВАРІВ |
62 |
Тема 5. Споживні властивості товарів |
62 |
1 Загальна класифікація споживних властивостей товарів і їх значення в задоволенні потреб людини |
64 |
2 Соціальні властивості і їх показники |
70 |
3 Функціональні властивості |
71 |
4 Надійність товарів і її показники |
72 |
5 Ергономічні властивості товарів |
77 |
6 Естетичні властивості |
78 |
7 Властивості екологічні і безпеки споживання товарів |
80 |
Тема 6. Якість товарів |
90 |
1 Визначення терміну «якість продукції» |
90 |
2 Значення якості товарів в сучасних умовах |
92 |
3 Вимоги до якості товарів |
93 |
4 Показники якості і їх групування |
97 |
5 Методи визначення показників якості |
100 |
Тема 7. Фактори впливу на якість товарів |
108 |
1 Групування факторів |
108 |
2 Характеристика факторів, що формують якість товарів |
109 |
3 Характеристика факторів збереження якості товарів |
111 |
Тема 8. Контроль якості товарів |
116 |
1 Сутність контролю, види і методи контролю |
116 |
2 Дефекти та їх вплив на якість товарів |
121 |
Тема 9. Оцінка якості товарів |
126 |
1 Сутність оцінки якості товарів |
126 |
2 Методи оцінки рівня якості товарів |
128 |
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ І АСОРТИМЕНТ ТОВАРІВ |
136 |
Тема 10. Конкурентоспроможність товарів |
136 |
1 Поняття конкурентоспроможності і її значення у внутрішній і міжнародній торгівлі |
136 |
2 Методи визначення конкурентоспроможності товарів |
139 |
Тема 11. Класифікація товарів |
146 |
1 Сутність, цілі і види класифікації товарів |
146 |
2 Ознаки класифікації товарів |
153 |
3 Методи класифікації |
153 |
Тема 12. Кодування товарів |
160 |
1 Сутність, цілі і значення кодування товарів у торговельній практиці |
160 |
2 Методи кодування |
162 |
3 Міжнародні системи кодування |
165 |
Тема 13. Асортимент товарів |
173 |
1 Поняття асортименту і його види |
173 |
2 Структура асортименту |
177 |
3 Показники раціональності асортименту |
177 |
4 Фактори формування асортименту |
179 |
Тема 14. Види і засоби інформації про товари |
185 |
1 Сутність інформації і її основні функції |
185 |
2 Класифікація видів і засобів інформації |
187 |
3 Характеристика основних видів інформації |
192 |
Тема 15. Управління асортиментом і якістю товарів |
199 |
1 Управління асортиментом товарів |
199 |
2 Управління якістю |
201 |
ПЕРЕЛІК ОСНОВНОЇ І ДОДАТКОВОЇ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
214 |
КЛЮЧІ ДО ТЕСТІВ |
217 |
ВСТУП
Товарознавство є основною навчальною дисципліною, яка формує профіль фахівця.
З розвитком ринкових відносин, підприємництва, активізацією зовнішньоекономічної діяльності України товар як головний об’єкт праці в торгівлі набуває великого значення. Активне заповнення вітчизняного ринку товарами, конкурентна боротьба, що зароджується між виробниками за ринки збуту й споживачів своєї продукції, обумовлює значне розширення знань про товари. Примітним є те, що об’єктом товарознавства тепер є не тільки товари народного споживання, а й засоби виробництва, транспорт, устаткування, основні види сировинних матеріалів, а також послуги.
Предметом товарознавства є споживна цінність товару, основні методи аналізу й оцінки якої розглядаються через найважливіші категорії товарознавства – якість і асортимент товару. Ці методи аналізу універсальні й можуть застосовуватися до будь-яких товарів незалежно від їхньої матеріальної природи. Знання цих методів необхідне всім працівникам, зайнятим у сфері обігу товарів. Для того, щоб торговельні підприємства могли впливати на виробництво, необхідно знати потреби споживачів з урахуванням набору й рівня споживних властивостей товару.
Товарознавство піддається змінам у зв'язку з технічним переоснащенням промисловості, використанням нових матеріалів, що призводить до швидкого відновлення структури асортименту, поліпшення споживних властивостей товарів і підвищення вимог споживачів. Наукова класифікація й товарне угруповання є основою формування оптимального асортименту, розміщення товарів у торговельних підприємствах, планування й обліку товарообігу. Вивчення споживних властивостей товарів, уміння забезпечити догляд за ними необхідні для правильної організації обслуговування споживачів. Всебічне вивчення купівельного попиту й експлуатаційних можливостей виробів дозволяє робити обґрунтовані замовлення промисловості, впливати на виробництво з метою розширення асортименту і підвищення якості продукції. Все це обумовлює безперервне вдосконалення підготовки товарознавця.
Навчальна дисципліна (модуль) «Теоретичні основи товарознавства» вивчається студентами напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» спеціальностей 6.050301 «Товарознавство та комерційна діяльність», 6.050302 «Товарознавство та експертиза в митній справі» денної й заочної форм навчання в ІІІ та ІV семестрах. Загальна кількість годин – 156, з них 48 годин лекцій, 24 години – семінарські і лабораторні заняття, 60 годин самостійної роботи, 24 години – індивідуальна робота студентів.
Метою викладання дисципліни є формування в студентів цілісної системи знань щодо споживних властивостей, якості та асортименту товарів, факторів їх формування, контролю і зберігання в сферах виробництва, обігу і споживання, конкурентоспроможності товарів, кодування та маркування.
В результаті вивчення дисципліни «Теоретичні основи товарознавства» студенти (фахівці в галузі комерції: товарознавці-комерсанти, товарознавці-експерти) повинні знати:
- категорії, поняття, терміни, визначення і класифікації, що стосуються конкретних груп товарів;
- фактори формування потреб споживачів у конкретних товарах, функції товарів, вимоги споживачів до властивостей, асортименту і рівня якості товарів;
- фактори формування асортименту, властивостей і якості товарів у сфері виробництва, нормативні документи, методи випробувань і контролю якості, правила користування товарами і умови їхнього зберігання, вимоги до маркування;
- асортимент товарів, їхні види і різновиди, конструктивні особливості, ознаки класифікації, класифікаційні групи, кодування товарів;
- конкурентоспроможність товарів і методи її визначення.
Набуті в результаті вивчення дисципліни «Теоретичні основи товарознавства» знання відповідно до вимог ОКХ підготовки бакалавра за напрямом підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» повинні забезпечити фахівцям певні предметно-розумові, знаково-практичні і знаково-предметні вміння:
- вивчати, аналізувати і оцінювати умови сфери споживання конкретних груп товарів, фактори формування вимог споживачів до асортименту і рівня якості, прогнозувати оцінку товарів споживання; виявляти, визначати й оцінювати ознаки, властивості і показники якості матеріалів та виробів, що впливають на рівень забезпечення вимог споживачів, безпеку, надійність і ефективність споживання, обґрунтовувати ціну відповідно до споживної цінності товарів, прогнозувати їхню конкурентоспроможність; користуватися нормативними документами, оцінювати їх відповідно до вимог споживачів і соціально-економічного прогресу країни;
- контролювати й оцінювати якість товару згідно з нормативними документами, забезпечувати збереження якості в сфері товарообігу;
- формувати оптимальну структуру торговельного асортименту товарів, аналізувати її динаміку за ознаками і властивостями, що впливають на рівень задоволення потреб і попиту споживачів, кодувати товари для обробки інформації на ЕОМ;
- консультувати покупців з питань вибору товарів, раціонального їхнього використання, правил користування і догляду, умов досягнення ефективності споживання.
Навчальна дисципліна (модуль) «Теоретичні основи товарознавства» складається з трьох змістовних модулів, зміст яких наочно відображає даний опорний конспект.
В опорному конспекті, що пропонується, розглянуті сучасні принципи вивчення споживання й споживної цінності товарів, специфіка формування споживних властивостей товарів, класифікація і асортимент товарів, види і засоби інформації про товари, якість товарів, її оцінка і контроль, конкурентоспроможність товарів і управління якістю.
В першому змістовному модулі «Товарознавство як наука про товари» розглядається сутність і завдання товарознавства на сучасному етапі, зміст товарознавства, об’єкт і предмет товарознавства, їх відмінність; історія розвитку товарознавства, зв'язок товарознавства з іншими науками; методи пізнання в товарознавстві; поняття про потреби, фактори, що їх формують, типологія споживачів і їх характеристика.
В другому змістовному модулі «Споживні властивості і якість товарів» наведена класифікація і характеристика натуральних властивостей товарів, загальна класифікація споживних властивостей товарів, окремо розглядаються групові властивості (соціальні, функціональні, надійність, ергономічні, естетичні, екологічні і безпеки споживання) і їх показники; дається поняття якості товарів, групування показників якості і методи їх визначення. Охарактеризовані фактори, що формують і зберігають якість товарів; сутність контролю і оцінки якості товарів, методи оцінки рівня якості товарів.
Третій змістовний модуль «Конкурентоспроможність і асортимент товарів» присвячений розгляду поняття конкурентоспроможності товарів, її значення в торгівлі та алгоритму визначення; містить поняття і роль класифікацій у наукових дослідженнях, методи класифікації: ієрархічний і фасетний, їх сутність і застосування. Наведені поняття в області кодування товарів, методи кодування, структура штрихових кодів, міжнародні системи кодування. Розглядається поняття асортименту і його види, показники і фактори формування асортименту; асортиментна політика і управління асортиментом; значення інформації в управлінні товарними ринками, основні види і засоби товарної інформації; роль управління якістю, характеристика його складових: планування, контролю, забезпечення, поліпшення якості.
Перелік тем лекцій в опорному конспекті відповідає робочій навчальній програмі модулю «Теоретичні основи товарознавства», що затверджена кафедрою товарознавства і експертизи непродовольчих товарів. Питання кожної теми викладаються в логічній послідовності, з максимально стислим текстовим супроводженням, у вигляді рисунків, схем, таблиць, що має сприяти полегшеному, більш швидкому й якісному засвоєнню матеріалу, особливо при самостійній роботі студентів-бакалаврів.
-
Сутність поняття «товарознавство».
-
Товар як об’єкт товарознавства і митної діяльності.
-
Предмет товарознавства, споживна цінність товару.
-
Зміст товарознавства.
-
Основні категорії товарознавства.
Термін «товарознавство» походить від двох слів – «товар» і «відати» (вивчати, знати) і в прямому понятті означає «знання про товар» або цілеспрямовану діяльність з формування асортименту і якості товарів, забезпечення умов їх збережуваності. Товарознавство як наукова дисципліна виникло і формувалося в процесі розвитку товарного виробництва. |
Поняття «Товарознавство» в цитатах |
|
Автор і джерело |
Визначення терміну |
І. Вавілов, Довідковий комерційний словник 1856 рік |
Товарознавство – наука, яка навчає мати точні й повні відомості про товари, їх сорти, місця походження і збуту, засоби купівлі та продажу, способи перевезення та зберігання |
Настільний енциклопедичний словник 1896 рік |
Товарознавство визначається як галузь технології, що має мету «точніше розпізнати вживання в техніці сирих продуктів, визначити їх походження і вказати найкраще вживання» |
К. Маркс, Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 23. С. 44. |
Споживні вартості товарів становлять предмет особливої дисципліни – товарознавства (це визначення покладено в основу багатьох наступних визначень терміну) |
Комюнік Міжнародної теоретичної конференції викладачів вищої школи з питань загального товарознавства, що відбулася в вересні 1962 р. в Лейпцигу |
Товарознавство представляє собою природно-наукову дисципліну, предметом якої є споживна вартість товарів |
К. Паустовський |
Є наука із скучною назвою – товарознавство. Книги з товарознавства можна читати як захопливу повість про життєзнавство |
Об′єкт товарознавства – товари, тобто продукти праці людини, створені для продажу. Об’єктом товарознавства можуть виступати не тільки споживчі товари, але й товари промислового призначення (сировина, матеріали, засоби виробництва, обладнання). Проте, традиційно об’єктом товарознавства є товар в матеріально-речовій формі. |
Товар є діалектичною єдністю мінової та споживної вартості. Мінова вартість характеризує товар з точки зору його обміну на інші речі в певних пропорціях, тобто мінова вартість – це пропорція обміну. Мінова вартість товару визначається суспільно необхідною працею, витраченою на його виробництво. Грошовим вираженням мінової вартості є ціна. Споживна вартість відображає розвинену форму товару як продукту виробництва, який є в сфері обігу, але ще не став предметом споживання. Споживна цінність, крім того, пов'язана з відносинами в сферах розподілу, обміну і споживання. |
Будь-яка самостійна наукова дисципліна повинна мати в своєму розпорядженні понятійно-термінологічний апарат, що визначає за можливістю однозначно найважливіші терміни і поняття, якими оперує дана галузь наукового знання, і, в разі необхідності, дає їх розгорнуте тлумачення. |
Категорія
– це
гранично загальний вислів, який в
найбільш концентрованій формі відображає
буття і пізнання.
Кожна
категорія використовується не окремо,
а в системі, в якій вона реально існує
і займає відповідне місце.
Категоріальна структура визначає межі предмета конкретної науки. Загальні категорії є формою зв'язку конкретних категорій, які задають загальні орієнтири визначення зв'язків предмета для виявлення його закономірностей. Через множину категорій формується поняття, формами якого є визначення (дефініція), концепція і теорія. Категоріальна структура теорії представлена вихідною, центральною і завершальною категоріями, які є вузловими пунктами синтезу знань про предмет дослідження методом сходження від абстрактного до конкретного. |
ТЕРМІНИ в області |
|||
споживної цінності товарів |
якості товарів |
асортименту товарів |
інформації про товар |
|
|
|
|
Потреби визначають вимоги, які повинні пред'являтися до товару. В процесі виробництва (переробки) формуються споживні властивості товару, сукупність яких утворює якість, а товар певної якості при використанні задовольняє первинні потреби і стимулює появу потреб, що зросли. |
Система категорій товарознавства є відкритою системою. Подальший аналіз пов'язаних з товаром проблем дозволяє доповнювати її новими категоріями і вдосконалювати структуру категоріального апарату. |
-
-
У чому полягає сутність поняття «товарознавство»?
-
Наведіть приклади визначень терміну «товарознавство».
-
Які відмінні особливості понять «товар» і «продукція»?
-
Що є об'єктом товарознавства?
-
Що виступає предметом товарознавства?
-
Яка різниця між поняттями споживної вартості і споживної цінності товару?
-
Які характерні риси споживної цінності товару?
-
Що вивчає товарознавство як наука? Зміст товарознавства.
-
Що таке категорія товарознавства?
-
Назвіть основні категорії товарознавства.
-
-
А
-
Ознайомитись зі змістом ДСТУ 3993-2000 Товарознавство. Терміни та визначення.
-
Вивчити стандартні терміни і їх визначення з розділів «Загальні поняття» й «Товар як об’єкт товарознавства».
Б
-
Об’єкти та суб’єкти товарознавчої діяльності.
-
Товар як об’єкт товарознавства.
-
Споживна цінність товарів як категорія і предмет товарознавства.
-