- •0304 “Право”, 1401 “Сфера обслуговування”,
- •11 – Повітропровід для рециркуляції повітря; 12 – рециркуляційна
- •А) зверху-вниз; б ) зверху-вверх; в) знизу-вверх; г) знизу-вниз.
- •Б – всмоктувальна панель, в – витяжна шафа з комбінованою витяжкою, г – бортовий відсмоктувач з передувом.
- •1. Розрахунок повітрообміну за надлишковим теплом [1]
- •Густина повітря при різних температурах і тисках
- •Виділення вологи та тепла людиною при виконанні роботи
- •2. Розрахунок повітрообміну за газовиділенням [1]
- •3. Розрахунок повітрообміну за вологовиділенням [1]
- •4. Розрахунок повітрообміну за кратністю повітрообміну [1]
- •5. Розрахунок повітрообміну за кількістю людей [1]
- •6. Розрахунок повітрообміну для місцевої витяжної вентиляції [1]
- •7. Розрахунок вентиляційних трубопроводів [1]
- •8. Вибір вентиляційного обладнання [1]
- •Варіанти завдань для розрахунків
- •1,5 Др. Арк. 1,4 ум. Др. Арк. 0,79 облік. Видавн. Арк.
- •79011, М. Львів, вул. У. Самчука, 6. Тел. 276-07-75. E-mail drook@lac.Lviv.Ua
Укоопспілка
Львівська комерційна академія
ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ
Методичні вказівки до виконання практичної роботи
“Розрахунок систем механічної вентиляції різного призначення” для студентів денної форми навчання напрямів підготовки : 0305 “Економіка та підприємництво”, 0306 “Менеджмент і адміністрування”,
0304 “Право”, 1401 “Сфера обслуговування”,
0302 “Міжнародні відносини”
ЛЬВІВ
Видавництво Львівської комерційної академії
2012
Укладач: ст. викл. Бужанська М. В.
Рецензенти: ст. викл. Гузій А. В.,
доц. Коструба А. М.
Відповідальний за випуск: проф. Скоробогатий Я. П.
Рекомендовано до друку Вченою радою ТКФ ЛКА
Протокол №7 від 24 березня 2011 р.
© Бужанська М. В.,
2012
ВСТУП
Людина значну частину свого життя витрачає на працю, яка є основним видом її діяльності. У трудовому процесі на неї впливають різні параметри виробничого середовища, в якому працівник перебуває. Від умов праці, а саме від того, наскільки в санітарно-гігієнічному відношенні повітряне середовище приміщення відповідає її фізіологічним потребам, значною мірою залежить здоров’я і працездатність людини, її ставлення до роботи і сам результат праці.
Фізичний стан повітряного середовища приміщення залежить від таких основних параметрів, як температура, відносна вологість і чистота. Навколишнє середовище, у якому відсутні подразнювальні та збуджувальні фактори, що заважають фізичній чи розумовій праці або відпочинку, називають комфортними. Комфорт забезпечується не тільки температурою повітря і поверхонь огороджувальних конструкцій, відносною вологістю, рухомістю і чистотою повітря в робочій зоні, організацією робочого місця, його естетичним оформленням, а й взаємодією всіх перелічених факторів. Недотримання одного з них може порушити рівновагу.
Під час надходження у повітря теплоти, пилу, шкідливих речовин, водяної пари та пари інших рідин в кількостях, які створюють їх концентрації вищими за певні норми, гігієнічні показники повітря знижуються, а надлишкові домішки та теплота стають виробничими шкідливими факторами.
У житлових і громадських будинках основні шкідливі фактори – це тепловологовиділення і вуглекислий газ, а в промислових приміщеннях ще й газо- і пиловиділення. Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря і заданих метеорологічних умов у виробничих приміщеннях. Вентиляцією називають організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подання замість нього свіжого.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
“РОЗРАХУНОК СИСТЕМ МЕХАНІЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ
РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ”
Мета роботи: вивчення методів розрахунку та проектування систем вентиляції та вимог до їх облаштування.
Нормативні вимоги до мікроклімату приміщень
Мікроклімат виробничих приміщень – це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робочому місці, у робочій зоні.
Параметри мікроклімату:
температура повітря Т, ºС;
відносна вологість ω, %;
швидкість руху повітря V, м/с.
Робоче місце – територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці. Робоча зона – частина простору робочого місця, обмежена по висоті 2 м від рівня підлоги з постійним перебуванням людей, якщо люди стоять або рухаються, і 1,5 м. якщо люди сидять.
Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт за важкістю і періоду року. Основні нормативні документи, де вказуються норми мікроклімату, – це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99. Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності. Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов’язана із застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат.
Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватися в приміщеннях, пов’язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення, де працюють за комп’ютерами, кабінети діагностики, пульти управління технологічними процесами, хімічні лабораторії, бухгалтерії, конструкторські бюро та ін.).
Допустимі мікрокліматичні умови – це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфортного тепловідчуття, що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму людини. При цьому може виникнути деяке зниження працездатності, але пошкодження або порушення здоров’я у людини це не викликає. Допустимі норми мікроклімату застосовуються в приміщеннях зі значним надлишковим тепловиділенням. Таких приміщень на підприємствах різних галузей промисловості України достатня кількість. Це виробничі цехи та дільниці, де встановлене технологічне обладнання, яке живиться тепловою або електричною енергією. При цьому випромінюється тепло в повітря приміщення, що створює несприятливі умови для людей. Як правило, в таких приміщеннях немає можливості встановити оптимальні параметри мікроклімату з технічних або економічних причин. Вентиляція – один із методів оптимізації виробничих умов на робочих місцях.
Класифікація систем вентиляції
Для підтримання в приміщенні нормальних параметрів повітряного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, влаштовують вентиляцію.
Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для поліпшення метеорологічних умов у приміщенні.
За призначенням вентиляцію поділяють на припливну і витяжну, загальнообмінну, місцеву, зональну і зонально-шарову, технологічну, аварійну і протидимову.
Вентиляція, яка забезпечує подавання у приміщення чистого зовнішнього і частково рециркуляційного повітря, називається припливною(рециркуляційне повітря – вилучене повітря, яке повертається знову у вентильоване приміщення). Вентиляція, яка забезпечує вилучення забрудненого повітря з приміщення, називається витяжною. Вентиляція, яка забезпечує організоване надходження і вилучення повітря у приміщенні, називається припливно-витяжною(рис. 1). В умовах промислового виробництва найбільш розповсюджена припливно-витяжна система вентиляції із загальним надходженням повітря у робочу зону та місцевою витяжкою шкідливих речовин безпосередньо у місцях їх утворення.
Рис.1. Схема припливно-витяжної вентиляції: а) припливна; б) витяжна; в) припливно-витяжна з рециркуляцією; 1 – повітрозабірник;
2 – повітропроводи; 3 – фільтр; 4 – калорифер; 5 – відцентровий вентилятор; 6 ― припливні насадки; 7 – витяжні насадки; 8 – пристрій для очистки витяжного повітря; 9 – пристрій для виводу витяжного повітря; 10 – об’єм приміщення, в якому здійснюється обмін повітря;