- •Зменшиться на 60 мВ
- •Нернста
- •До електродів і роду
- •Окисно-відновних
- •До електродів і роду
- •До електродів іі роду
- •Окисно-відновних
- •Позитивний
- •Негативний
- •Негативний
- •Електродний
- •Електродний
- •1 Моль/л
- •Нернста
- •Це стрибок потенціалу на межі метал – розчин електроліту
- •Двох розчинів електроліту різ-ної концентрації
- •Різної швидкості йонів елект-роліту
- •Зменшиться на 0,118в
- •Вестона
- •Компенсації
- •Різницею стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.
- •Окисно-відновних
- •Окисно-відновних
- •Зменшиться в 16 разів
- •Диспергація
- •Спектрофотометрія
- •Розсіюється у виді світного конуса
- •Суспензією
- •Ультрамикрогетерогенних
- •Відбиття світла
- •Розсіювання світла (опалес-ценція)
- •Хімічною конденсацією
- •Емульсії
- •Не поглинають світло
- •Сінерезісу
- •Діалізі та ультрафільтрації
- •Зросла у 16 разів
- •Суспензії
- •Суспензією
- •Електродіаліз
- •Ультрафільтрації
- •Тепловим рухом частинок дисперсійного середовища
- •Низька, непостійна
- •Розсіювання світла
- •Оптична мікроскопія, коло-риметрія
- •Колоїдних систем
- •Міжфазною взаємодією
- •Хімічної конденсації, реакція гідролізу
- •Нейтральному
- •Низька концентрація розчи-нів, надлишок одного з реак-тантів
- •Входять до складу нерозчин-ного агрегату або утворюють ізоморфну з ним структуру
- •Заміна розчинника
- •Один із продуктів реакції має бути нерозчинний
- •Солюбілізація
- •Висококонцентровані емуль-сії
- •Великої різниці показників заломлення
- •Кінетичних властивостей
- •Природи емульгатора
- •Відсутність подвійного елек-тричного шару, заряд випад-ковий
- •Захисним числом
- •Коагуляцією
- •Електрофорез
- •Електрофорезу
- •Найбільший електрокінетич-ний потенціал
- •Ф.Рейсс
- •Взаємна коагуляція.
- •Коагуляція
- •Утворення на поверхні коло-їдних частинок молекуляр-них адсорбційних шарів
- •Об’ єм розчинника
- •Сумарний позитивний
- •Поліхлорвініл, лавсан, полі-стирол
- •Карболанцюгові, гетерола-нцюгові, елементоорганічні
- •Реакція сполучення моле-кул мономерів в макромо-лекули з виділенням низь-комолекулярних речовин
- •Хімічних перетворень
- •Макромолекули
- •Білки, здатні до дисоціації у водних розчинах
- •В’ язкотекучий, високоелас-тичний, склоподібний
- •Наявністю в молекулах желатини гідрофільних груп
- •Дифузія молекул розчинни-ка у проміжки між макро-молекулами вмр
- •Необмежене
- •Збільшиться
- •Гомогенні структуровані розчини полімерів, які втратили свою текучість
- •Поступова самочинна зміна в’ язкості розчинів вмр при стоянні
- •Віскозиметрія
-
Наявністю в молекулах желатини гідрофільних груп
-
полярністю розчинника
-
наявністю в молекулах желатини гідрофобних груп
-
Який процес передує розчинен-ню ВМР у відповідному розчин-нику?
А. виділення тепла
-
дифузія
-
вбирання тепла
-
осмос
-
набрякання
-
Набуханням гелів називається процес:
А. процес розчинення поліме-ру
-
вбирання полімеру розчин-ником
-
однакової дифузії молекул полімеру та розчинника
-
вбирання розчинника ВМР,
дифузія розчинника у полімер
(Н > 0);
Б. сольватація макромолекул полімеру, що супроводжується контракцією (Н < 0); В. збільшення маси та об‟ єму полімеру (Н > 0);
Г. збільшення об‟ єму та маси полімеру (Н = 0)
А. Б, Г
-
Б, В
-
А, Б
-
А, Б, В
-
А, В
-
Причиною набухання гелів є: А. однакова швидкість осмосу
ВМР і розчинника
-
велика молекулярна маса ВМР
-
однакова швидкість дифузії ВМР і розчинника
-
висока молекулярна маса розчинника
-
Дифузія молекул розчинни-ка у проміжки між макро-молекулами вмр
-
Які є типи набухання?
А. дифузійне; Б. осмотичне; В. обмежене; Г. необмежене; Д. онкотичне А. Г, Д
-
В, Г
-
Б, В
-
А, Б
-
А, Б, Д
-
Який тип набухання желатини у гарячій воді?
А. обмежене
-
Необмежене
-
осмотичне
-
онкотичне
-
дифузійне
-
Який тип набухання желатини у холодній воді?
А. обмежене
-
онкотичне
-
осмотичне
-
необмежене
-
дифузійне
-
Процес набухання кількісно характеризується:
А. константою і швидкістю набухання
B. природою розчинника і ВМР
C. ступенем і швидкістю на-бухання
D. ступенем і константою на-бухання
E. масою ВМР
9.50. Ступенем набухання гелів нази-вається:
А. відношення приросту об'єму полімеру до його початкового об'єму; Б. приріст маси полімеру при набуханні; В. збільшення об‟ єму полімеру при набуханні; Г. відношення приросту маси полімеру до його початкової маси А. А, В
B. А, Г
C. В, Г
D. А, Б
E. Б, Г
9.51. Ступінь набухання вираховують
за формулою: |
|
|||||||
А. |
= |
|
|
|||||
|
|
0 |
|
|||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||
B. |
|
m m |
|
|||||
|
|
|
0 |
|
||||
|
|
m0 |
|
|||||
|
|
|
|
C. |
= |
m m |
|
|||
|
0 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
m |
|
||
D. |
= |
|
|
|||
|
0 |
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
0 |
|
|
||
E. |
|
|
|
|
||
|
|
= |
|
|
||
|
|
|
0 |
|
||
|
|
0 |
|
|
9.52. Ступінь набухання вираховують
за формулою: |
|
|
|
|||||
А. |
= |
m m |
|
|||||
|
|
|
0 |
|
|
|||
|
|
m |
|
|||||
|
|
|
|
|||||
B. |
= |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|||||
|
|
0 |
|
|||||
C. |
= |
|
|
|||||
|
0 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
0 |
|
|
||
D. |
|
V V |
|
|||||
|
|
|
0 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
-
V V0
-
0
V0
9.53. На ступінь набухання гелів не впливають такі фактори:
А. рН середовища; Б. тиск; В. температура; Г. об‟ єм розчин-ника; Д. природа розчинника; Е. присутність електролітів А. Д, Е
-
А, Б, В
-
Г, Д, Е
-
Б, Г
-
А, Б
-
За яких умов обмежене набу-хання желатину переходить у необмежене (утворення розчи-ну)?
А. при нагріванні
-
у присутності електролітів
-
при охолодженні
-
у присутності каталізатора
91
-
у присутності йонів SO42–
-
Синтетичні високомолекулярні сполуки контактних лінз набря-кають у вологому середовищі очей. Набрякнутий матеріал лінз має певну кількість води. Це приклад:
А. синтетичного набрякання
-
необмеженого набрякання
-
кінетичного набрякання
-
адгезійного набрякання
-
обмеженого набрякання
-
Константу швидкості набухання полімеру визначають за рівнян-
ням:
А.
|
|
|
|
|
|
|
max |
|
|
|
|
||||||||||||||||
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
max |
t |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
B. |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
C. |
|
|
|
|
|
|
|
max |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
k ln |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
max |
t |
|
|||||||||||||||||||||||
D. |
1 |
|
|
|
max |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
k |
|
t ln |
max |
|
|
t |
|
||||||||||||||||||||
E. |
1 |
|
|
|
max |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
k |
|
t |
|
max |
t |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9.57. Тиск набухання полімеру визна-
чають за рівнянням:
А. k c
k cn
-
icRT
-
c2 RT
-
cRTB.
-
В якому ряді аніони розміщені в порядку їх зростаючого впливу
на набухання ВМР?
А. SO42– , CH3COO– , Cl– , NO3– , I– , CNS–
B. Cl– , CH3COO– , SO42– ,
CNS– , NO3–
92
-
I– , CH3COO– , Cl– , SO42– , СNS–
-
CNS– , I– , Br– , NO3– , Cl– , CH3COO– , SO42–
-
CH3COO– , NO3– , SO42– , CNS– , Cl–
9.59. В якому ряді аніони розміщені в порядку їх спадаючого впливу
на набухання ВМР?
А. Cl– , CH3COO– , SO42– ,
CNS– , NO3–
B. I– , CH3COO– , Cl– ,
SO422–– , СNS– – –
C. SO4 , CH3COO , Cl ,
NO3– , I – , CNS–
D. CNS– , I– , Br– , NO3– ,
Cl– , CH3COO– , SO42–
E. CH3COO– , NO3– ,
SO42– , CNS– , Cl–
9.60. Як зміниться ступінь набухання полівінілового спирту при дода-ванні сульфату калію?
А. спочатку збільшиться, а далі не зміниться
B. збільшиться
C. не зміниться
D. зменшиться
E. спочатку збільшиться, а далі зменшиться
9.61. Як зміниться ступінь набухання полівінілового спирту при дода-ванні тіоціанату калію?
А. не зміниться
-
спочатку зменшиться, а далі збільшиться
-
спочатку зменшиться, а далі не зміниться
-
зменшиться