- •Баранівський в.Ф. Скворцова т.Г. Етика бізнесу
- •Київ 2008 « паливода »
- •1.2 Історія розвитку бізнесу
- •1.3 Визначення етики бізнесу як наукової дисципліни
- •1.4 Контекст сучасної транформації відношення до етики
- •1 Етап Управління, спрямоване на максимізацію доходів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 2 основні концепції етики бізнесу
- •Релігійна етика
- •2.2 Теорія утилітаризму
- •2.3 Деонтична етика
- •2.4 Етика справедливості
- •Питання для самоконтролю:
- •Основні поняття цієї теми:
- •Соціальна відповідальність у бізнесі
- •3.2. Формування концепції соціальної відповідальності у бізнесі
- •3.3 «За» та «проти» соціальної відповідальності: основні підходи
- •Питання для самоконтролю
- •Основні поняття цієї теми:
- •Література
- •Корпоративна етика
- •4.1 Моральні стандарти корпорації
- •4.2 Способи підвищення моральних стандартів функціонування організації
- •4.1 Моральні стандарти корпорації
- •4.2 Способи підвищення моральних стандартів функціонування організації
- •Литература
- •Проблеми мікроетики
- •5.2 Проблеми прийняття рішень на мікрорівні
- •3. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •5.3 «Керівник підлеглий» : основні рівні взаємовідносин
- •Питання для самоконтролю
- •Обробка та інтерпретація результатів тесту
- •Основні поняття
- •Проблеми макроетики
- •6.1 Взаємовідношення між корпораціями
- •6.2 Корпорація та держава
- •6.3 Корпорація та споживачі
- •6.4 Корпорація та інвестори
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.2 Особливості іноземного етикету
- •2) Північна Америка.
- •3) Західна Європа
- •3) Близький Схід
- •4) Африка
- •7.3 Етикет проведення переговорів
- •Приклад вихідних установок Замовника та Виконавця
- •Загальні правила поведінки на переговорах
- •Реакції на маніпулятивну поведінку та захист від неї під час переговорів
- •Маніпулювання «благопристойністю» та справедливістю
- •Ііі етап: Підбивання підсумків переговорів
- •Питання для самоконтролю:
- •Література
- •7.4 Правила вербального етикету.
- •Особисте резюме
- •Співбесіда при прийомі на роботу
- •Правила розмови по телефону
- •Вибирайте час для дзвінка
- •Дотримуйтесь конфіденційності
- •Ділові бесіди і наради
- •Діловий лист
- •Типи ділових листів
- •7.5 Імідж ділової людини Створення жіночого іміджу
- •Створення чоловічого іміджу
- •Додаток
- •Рекомендована література Література
2.3 Деонтична етика
В бізнесі часто виникають ситуації, коли людина використовується як засіб для досягнення власних та корпоративних цілей.
В ситуаціях, які потребують аналізу зі сторони права застосовується етика обов’язку або деонтична етика. Найбільш важливими серед різноманітних прав є права людини або моральні права. Це права, якими володіють усі люди від народження.
Обґрунтування деонтичної етики було викладене у роботах Іммануїла Канта (1724-1804) – німецького філософа та вченого, засновника німецької класичної філософії. В основі вчення І. Канта покладене положення про те, що людська особистість може бути тільки метою і ні в якому разі не засобом для реалізації будь-яких завдань, навіть якщо ці завдання носять характер всезагальних. І. Кант сформулював основний моральний закон – категоричний імператив ( від лат. Imperativus – спонукальний) в роботі “Критика чистого розуму” у 1788 році. Цей основний закон може мати три основних формулювання:
● “вчиняй так , щоб твій вчинок міг бути моральним взірцем для усіх, тобто міг бути взірцем універсального морального закону”;
● “не роби для інших того, чого сам собі не бажаєш”
● людина не може розглядатись як інструмент соціальної діяльності.
Згідно філософії І. Канта цей категоричний імператив є універсальним загальним обов’язковим принципом. Його мають застосовувати всі люди, не зважаючи на їхнє соціальне походження, соціальний стан, національність та інші. При цьому філософ намагався відокремити усвідомлення морального обов’язку від чуттєвої емпіричної схильності до виконання морального закону. Тобто, вчинок можна вважати моральним, якщо він був вчинений виключно заради самого морального закону. Протиріччя між чуттєвою схильністю та моральним обов’язком може бути зняте на користь виключно морального обов’язку.
Деонтична етика (етика обов’язку) – напрям етики , в якій пріоритетними є внутрішні мотиви, а не наслідки дії. Дія оцінюється як морально виправдана , якщо причина, яка спричинила цю дію така, що її виконавець бажав би, щоб всі в тій самій ситуації вчинили би так само й стосовно нього.
В структуру нормативної економічної етики входять:
система ціннісних принципів, норм, оцінок (індивідуалізм і колективізм, егоїзм та альтруїзм, суспільне та приватне благо, принципи відповідальності, справедливості);
система аргументації в захист цих ціннісних положень (етика як коректив нездатності ринку, мораль як корисне, комунікація як „місце” легітимації норм);
філософська або релігійна картина світу.
Складнощі застосування деонтологічного підходу щодо економічних ситуацій виникають із огляду на те, що кантівський категоричний імператив є апріорним законом, який виключає емпіричне. Разом із тим значення етики І.Канта для економічної діяльності полягає в тому, що закон моральності поєднує процес прийняття рішень з універсалізацією правила. Універсалізм та формалізм є ознаками морального та економічного порядку (П.Козловські, Ф.А.Хайєк), які вимагають здійснення матеріальних цілей та обумовлюють формальну можливість діяльності індивідів як вільних істот в умовах ринкової економіки.