- •Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні
- •Державний стандарт вищої освіти в Україні
- •Організація навчального та виховного процесу у Національному університеті «Львівська політехніка» та в інем. Студентське самоврядування
- •Історія і традиції Національного університету «Львівська політехніка»
- •Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у внз
- •Роль випускової кафедри тпе в підготовці фахівців
- •Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу внз
- •Висновки
- •Кафедра теоретичної та прикладної економіки (тпе).
- •Список використаних джерел
Міністерство освіти і науки україни
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Звіт
про проходження Навчальної практики «Вступ до фаху»
студентом групи МЕ-15 Дідухом Володимиром Остаповичом
на кафедру теоретичної та прикладної економіки
з «14» грудня 2015р. до «18» грудня 2015р.
Студент-практикант
Керівник практики
від організації Іличок Богдан Іванович
« » 2015р.
Керівник практики
від кафедри Іличок Богдан Іванович
« » 2015р.
Львів 2015
Міністерство освіти і науки україни
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Затверджую
Завідувач кафедри ТПЕ
Поплавська Ж.В.
« » 2015р.
Завдання
на навчальну практику «Вступ до фаху»
студентові Дідуху Володимиру Остаповичу
-
База проходження практики: кафедра теоретичної та прикладної економіки.
-
Перелік питань для опрацювання у процесі практики:
-
Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні.
-
Організація навчального та виховного процесу у Національному університеті «Львівська політехніка» та в ІНЕМ. Студентське самоврядування.
-
Історія та традиції Національного університету «Львівська політехніка».
-
Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у ВНЗ.
-
Роль випускової кафедри ТПЕ в підготовці фахівців.
-
Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу ВНЗ.
-
-
Питання практики та підготовка звіту здійснюється у відповідності до вимог, викладених у методичних рекомендаціях щодо проходження бакалаврської практики студентами 1-го курсу фахового спрямування «Менеджмент антимонопольної діяльності».
Завдання видав керівник практики від кафедри Іличок Б.І.
« » 2015р.
Завдання одержав
« » 2015р.
Зміст
Вступ……………………………………………………………………...…4
Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу……………………………………………………………….…….5
Державний стандарт вищої освіти в Україні……………..….8
Організація навчального та виховного процесу у Національному університеті «Львівська політехніка» та в ІНЕМ. Студентське самоврядування…………….……………9
Історія і традиції Національного університету «Львівська політехніка»…………………………………………….11
Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у ВНЗ…………………………...12
Роль випускової кафедри ТПЕ в підготовці фахівців..…..14
Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу ВНЗ…………………………………………...……...…………..15
Висновки………………………………………………………………….17
Список Використаних джерел…………………………...……….18
Вступ
Практика студентів є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки студентів вищих навчальних закладів України. Вона становить важливу та обов’язкову ланку в підготовці висококваліфікованих спеціалістів до майбутньої діяльності за фахом. Практика спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, та набуття, вдосконалення і розширення практичних навичок і умінь в роботі за обраною спеціальністю.
Метою практики є:
-
поглиблення та закріплення знань, які одержали студенти під час теоретичної підготовки;
-
оволодіння сучасними формами та методами роботи з комплексом задач
-
набуття необхідних навичок у здійсненні операцій обробки інформації;
-
формування професійних вмінь і навичок у роботі із існуючими інформаційними технологіями;
-
набуття умінь організаторської роботи по спеціальності, узагальнення і поглинання і поглиблення знань з вивчення дисциплін.
Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні
Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.
Починаючи з 1998 року, європейське освітнє співтовариство активно консолідується задля реалізації освітньої концепції Болонського процесу: формування та перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів її функціонування.
«Болонським процесом» в останні роки називають діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, ухваленої 19 червня 1999 р., полягає в тому, що країни-учасниці зобов’язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту.
Ключовими позиціями щодо створення єдиного Європейського освітнього і наукового простору є:
-
введення двоциклового навчання;
-
запровадження кредитної системи;
-
контроль якості освіти;
-
розширення мобільності;
-
забезпечення працевлаштування випускників;
-
забезпечення привабливості європейської системи освіти;
-
важливість соціального аспекту Болонського процесу;
-
забезпечення тісніших зв’язків між вищою освітою та дослідними системами в кожній з країн-учасниць;
-
зростання зацікавленості інших країн світу у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.
Основні цілі Болонського процесу:
1) побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;
2) посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і в цілому європейської систем вищої освіти;
3) досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти;
4) формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи в цілому;
5) підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних і європейських культурних цінностей;
6) змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив та престиж.
Болонський процес - один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нового часу-глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок в якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти.
Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні. Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.
Ключова позиція реформування: болонські вимоги - це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх та культурних надбань різних країн.
Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого - вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти і науки вже в недалекому майбутньому.
Перший напрям - це розширення доступу до вищої освіти, другий - якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою і третій - це інтеграційні процеси.
Мета вищої освіти сьогодні - це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі[1].
Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:
-
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
-
перший (бакалаврський) рівень;
-
другий (магістерський) рівень;
-
третій (освітньо-науковий) рівень;
-
науковий рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр.
Молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків[2].