- •Виконала студентка 18 групи
- •це часткова або повна обструкція стовбура чи гілок легеневої артерії тромботичними масами.
- •У розвитку ТЕЛА до сьогодні актуальна
- •Провідним фактором розвитку гемодинамічних розладів при ТЕЛА є механічна обструкція легеневого артеріального русла,
- •За перебігом:
- ••Підгостра
- ••Масивна
- •Клінічні ознаки ТЕЛА
- •Лихоманковий синдром характеризується підвищенням температури тіла на початку захворювання до субфебрильних цифр, інколи
- •Фактори ризику
- •Низька (сума балів – 0-3). Середня (сума балів – 4-10). Висока (сума балів
- •гострим інфарктом міокарда,
- •В аналізі крові – лейкоцитоз із можливим зсувом лейкоцитарної формули вліво, збільшена швидкість
- •Рентгенологічні критерії:
- •Плевральна рідина, частіше геморагічна, має ознаки запалення.
- ••зміщення електричної осі серця вправо,
- •Підвищення тиску в легеневій артерії; дилятація правого шлуночка, парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки, потовщення
- •Дозволяє безпосередньо візуалізувати “обрив” гілки легеневої артерії внаслідок її закупорки тромбоемболом. При ТЕЛА
- •Є золотим стандартом діагностики ТЕЛА. Прями характерними ангіографічними ознаками ТЕЛА є обрив контрастування
- ••усунення больового синдрому;
- •1.Оксигенотерапія, за показаннями – ШВЛ.
- •АЧТЧ, с
- •3.Збільшення серцевого викиду та АТ – інфузія рідини під контролем ЦВТ - кристалоїди,
- •4. Проведення тромболітичної терапії:
- •Екстрена емболектомія абсолютно показана при зверхмасивній та масивній ТЕЛА, які супроводжуються стійкою системною
- •1.Оксигенотерапія.
- •АЧТЧ, с
- •Препарат
- •Профілактика ТЕЛА направлена на попередження причин, що сприяють розвитку захворювання.
- •Рутинне використання внутрішньовенних фільтрів у пацієнтів із перенесеною ТЕЛА нині не рекомендоване, проте
Екстрена емболектомія абсолютно показана при зверхмасивній та масивній ТЕЛА, які супроводжуються стійкою системною артеріальною і вираженою легеневою гіпертензією.
Альтернативою хірургічного втручання в деяких випадках може бути розширення (бужування) тромбоембола в легеневій артерії за допомогою катетера Фогарті (під контролем рентгеноскопії вводиться зонд з балоном на кінці та проводиться фрагментація тромбу з наступним введенням тромболітиків).
1.Оксигенотерапія.
2.Терапія прямими антикоагулянтами
АЧТЧ, с |
Зміна дози |
< 35 (подовження менше ніж |
80 ОД/кг болюсно, |
у 1,2 рази) |
збільшуючи дозу до 4 ОД/кг/ |
|
год |
35-45 (1,2-1,5) |
40 ОД/кг болюсно, |
|
збільшуючи дозу до 2 ОД/кг/ |
|
год |
46-70 (1,5-2,3) |
Без змін |
71-90 (2,3-3,0) |
Зменшити дозу до 2 |
|
ОД/кг/год |
> 90 (> 3,0) |
Припинити інфузію на 1 |
|
годину, потім зменшити дозу |
|
до 3 ОД/кг/год |
Препарат |
Доза |
Інтервал |
|
Еноксапарин |
1,0 мг/кг або 1,5 мг/кг |
Кожні 12 годин один раз на |
|
добу |
|||
|
|
||
Тинзапарин |
175 ОД/кг |
Один раз на добу |
|
|
5 мг (маса тіла < 50 кг) |
|
|
Фондапаринукс |
7,5 мг (маса тіла 50-100 кг) |
Один раз на добу |
|
|
10 мг (маса тіла > 100 кг) |
|
Профілактика ТЕЛА направлена на попередження причин, що сприяють розвитку захворювання.
•еластична компресія нижніх кінцівок,
•скорочення терміну ліжкового режиму,
•максимально рання активізація хворих,
•застосування низькомолекулярних гепаринів.
Рутинне використання внутрішньовенних фільтрів у пацієнтів із перенесеною ТЕЛА нині не рекомендоване, проте такі фільтри можуть бути використані в тих випадках, коли в пацієнта є високий ризик рецидиву тромбоемболії й абсолютні протипоказання до антикоагулянтної терапії.