3 курс / Лабораторна робота №1 ССА-1
.docx
Мета роботи:
Дослідження та порівняння характеристик релейних, релейно-процесорних (РПЦ) та мікропроцесорних (МПЦ) систем централізації.
Відповіді на контрольні запитання:
1. Стрімке збільшення кількості реле на одну стрілку призвело до значного підвищення вартості системи. Високі показники матеріалоємності нових релейних систем не дозволяють виконати модернізацію пристроїв на існуючих площах релейних приміщень і вимагають будівництва нових будівель постів централізації. Також релейні системи практично вичерпали можливості для розширення функціонального складу системи. За 60 років інформаційне забезпечення чергового по станції і коефіцієнт автоматизації функцій управління не змінився.
2.Основні статті економічної ефективності для РПЦ і МПЦ співпадають. Зокрема, це: скорочення площ службово-технічних приміщень поста ЕЦ; скорочення втрат у перевізному процесі; розширення функціональних можливостей систем, таких як виконання функцій контрольованих пунктів ДЦ; телевимірювання і діагностика; протоколювання і архівація; об’єднання зон управління декількох ДСП (міні-ДЦ) і скорочення персоналу чергових; автоматизація керування завданням маршрутів – авторежим, інтеграція функцій інших систем (сповіщення монтерів, очищення стрілок); забезпечення ДСП нормативно-довідковими даними; ведення електронних журналів і перехід на безпаперову технологію документообігу. Але економія за рахунок скорочення службових приміщень незначна, так як площа релейних приміщень складає не більше 7% від загальної площі приміщень. До скорочення витрат при РПЦ і МПЦ призводять і такі чинники як: вищі показники надійності за рахунок резервування МП частини системи; розширений об'єм інформації (по перегонам, переїздам та іншим об'єктам контролю); завдяки інтелектуальному інтерфейсу знижується вірогідність неправильних дій ДСП.
Таким чином, основний ефект визначається розширенням і появою нових функціональних можливостей (сервісних) систем ЕЦ.
3. Значні капітальні вкладення в МПЦ економічно виправдані і окупаються тільки на великих станціях (від 40 стрілок і більше), які розташовані на дільницях із значною інтенсивністю руху поїздів.
4. Особливість МПЦ полягає в тому, що на обчислювальні засоби покладаються функції безпеки, що зумовлює: застосування апаратної надмірності безпечного керуючого обчислювального комплексу; спеціалізованих електронних компонентів для ув’язки з устаткуванням СЦБ; спеціалізованих програмних засобів, що працюють в реальному часі і з суворим контролем регламенту виконання завдань. Ці обставини, а також непрозорість реалізації алгоритму роботи систем у порівнянні з традиційними системами призводить до значних додаткових витрат при розробці та доведенні безпеки МПЦ. Тому при реконфігурації колійного розвитку горловини та впровадженні систем МПЦ зміна програмного забезпечення є більш складнішою і відповідно дорожчою, ніж для релейних або релейно-процесорних систем. Таким чином, у порівнянні з РПЦ, реалізація в МПЦ функцій безпеки засобами обчислювальної техніки зумовлює збільшення капітальних вкладень при будівництві як в устаткування, так і в роботи по монтажу та пусконаладці (в 10-15 разів для реалізованих проектів), тоді як РПЦ вимагає збільшення інвестицій на 10-20% в порівнянні з релейними системами.
В ході виконання лабораторної роботи, виконано осигналізування обраної станції. У відповідності до завдання, проведено розрахунок кількості реле при обладнанні даної станції системою ЕЦ МПК з ВГ БМРЦ. Для цього виконано розрахунок кількості блоків БМРЦ виконавчої групи. Так, наприклад для даної станції необхідно 8 блоків П-62, в кожному з яких по 8 реле. Отже, для блоків даного типу необхідно 64 реле. Аналогічно проводиться розрахунок інших блоків.
Результати розрахунку кількості реле наведено в таблиці 1.
Таблиця 1–Розрахунок кількості реле для обраної станції
Назва блоку |
Функціональне призначення |
К-ть реле на 1 блок |
Кількість блоків |
Разом |
П-62 |
Колійний, контролює стан п/в колій і виключає лобові маршрути, що встановлюються в різних горловинах станції |
8 |
8 |
64 |
ВД-62 |
Блок вхідного світлофора і додатковий до блоків ВІ,ВІІ,ВІІІ |
7 |
11 |
77 |
СП-69 |
Стрілочний колійний,контролює стан стрілочних колійних дільниць,здійснює замикання стрілок в маршруті |
7 |
8 |
56 |
УП-65 |
Блок дільниці колії в горловині станції виконує ті самі функції ,що і СП-69, а також виключає установку лобових маршрутів на дану дільницю колії |
8 |
4 |
32 |
С |
Стрілочно-комутаційний блок малого типу, що встановлюється на кожну стрілку для контроля її положення і комутації схем по плану станції |
3 |
15 |
45 |
ПС |
Пусковий стрілочний, управляє стрілочним електроприводом , контролює положення стрілки за допомогою загального контрольного реле, через контакти якого включаються контрольні реле ПК,МК |
6 |
5 |
30 |
МІ |
Маневрового одиночного світлофора в горловині станції, дільницею наближення до якого є стрілочна колійна секція |
7 |
2 |
14 |
МІІ |
Маневрового світлофора, встановленого в створі, з тупіка
|
7 |
2 |
14 |
МІІІ |
Маневрового світлофора з дільниці колії в горловині, з дільниці колії, з п-в колій |
6 |
5 |
30 |
ВІ |
Для управління вихідним світлофором |
4 |
4 |
16 |
ВІІ |
Для управління вихідним світлофором |
7 |
4 |
28 |
Для розрахунку кількості реле на одну стрілку, розробляємо однонитковий план станції на основі якого виконуємо розстановку блоків виконавчої групи БМРЦ однієї горловини станції. Рахуємо кількість реле у кожному блоці, а потім
множимо кількість реле на кількість блоків і отримуємо загальну кількість реле для певного блоку. Оскільки в нас інша горловина станції відображена дзеркально, то і кількість блоків для нею буде такою ж як і для першої горловини. Отже, для розрахунку кількості реле на одну стрілку, ми блоки однієї горловини сумуємо та множимо на кількість горловин станції – 2, а потім ділимо на кількість стрілок на станції. Вийняток складає блок П-62, він встановлюється один на одну п/в колію, тому ми його не множимо на 2.
Проводимо розрахунок кількості реле на одну стрілку:
В результаті розрахунку окремих систем наведена відповідна кількість реле на 1 стрілку для кожної з них в таблиці 3.
Таблиця 2– Кількість реле на 1 стрілку для різних систем
Назва системи |
Кількість реле на 1 стрілку |
ЕЦ малих станцій |
|
ЕЦ проміжних станцій |
|
БМРЦ |
|
ЕЦ-І |
|
БМРЦ з ММН |
|
ЕЦ-МПК з ВГ БМРЦ |
25 |
ЕЦ-МПК з ВГ ЕЦ пром. ст. |
|
ЕЦ-ЕМ |
|
На основі результатів розрахунку побудовано графік, наведений на рисунку 1.
Рисунок 1 – Графік залежності кількості реле на одну стрілку з
розвитком систем ЕЦ