контрольна робота1, Стешенко
.docxНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра правознавства
Контрольна робота 1
Виконала студентка 1 курсу 1 групи
Економічного факультету
Стешенко Тетяна Олександрівна
Київ 2021
Зміст
1. Поняття Конституційне право України 3
2. Конституційно-правова норма 4
3.Поняття Адміністративне право України 5
4. Предмет адміністративного права 6
5. Предмет Конституційного права України 7
1. Поняття Конституційне право України
Конституційне право України - це провідна галузь національного права України, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють основні відносини владарювання у суспільстві (відносини народовладдя), встановлюючи при цьому належність публічної влади (державної влади та місцевого самоврядування), її організацію та гарантії основних прав і свобод людини і громадянина.
2. Конституційно-правова норма
Конституційно-правові норми – загальнообов’язкові правила поведінки встановлені або санкціоновані державою для регулювання державно-правових відносин, які реалізуються через права і обов’язки суб’єктів правовідносин і забезпечуються примусовою силою держави.
Вони мають державно-владний характер, є формально визначеними загальнообов’язковими правилами поведінки; закріплюються в правових актах, що видаються компетентними державними органами; мають двосторонній характер, тобто встановлюють не тільки права, але й обов’язки учасників правовідносин.
Конституційно-правові норми мають свої особливості.
по-перше, ці норми приймаються з приводу політики, але не є її формальним виразом;
по-друге, вони мають державно-владний характер і їх порушення тягне за собою конституційно-правову відповідальність;
по-третє, конституційно-правові норми відрізняються від інших правових норм підвищеним ступенем стабільності і більшим ступенем охорони з боку Конституції України;
по-четверте, відміну від інших правових норм, вони мають більшу юридичну силу і особливості предмета та методу правового регулювання.
3.Поняття Адміністративне право України
Адміністрати́вне пра́во — це самостійна галузь права, за допомогою якої держава регулює суспільні відносини у сфері державного управління. Адміністративне право регулює діяльності структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій.
4. Предмет адміністративного права
Предмет адміністративного права становлять суспільні відносини, що виникають з метою реалізації та захисту прав громадян, створення нормальних умов для функціонування громадянського суспільства та держави.
Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що формуються:
у процесі державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інститутам;
у процесі діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку права і свободи громадян, надання їм, а також юридичним особам різних адміністративних (управлінських) послуг;
у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв'язку із проходженням державної служби або в органах місцевого самоврядування;
у зв'язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів та відновлення порушених прав громадян та інших суб'єктів адміністративного права;
при застосуванні заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну відповідальність щодо фізичних та юридичних осіб.
Отже, у вузькому значенні предметом адміністративного права є суспільні відносини, що виникають між суб'єктами та об'єктами громадського управління.
Що ж до широкого розуміння предмета адміністративного права, то зазначимо такі аспекти. У ст.3 Конституції України визначено, що «Людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною свою діяльність. Твердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Ці конституційні становища мають відбиватися у предметі адміністративного права.
5. Предмет Конституційного права України
Конституційне право має свій предмет правового регулювання. Це суспільні відносини, які виникають у всіх сферах життєдіяльності суспільства: політичній, економічній, соціальній, духовній та регулюються правом. Конституційно-правові норми закріплюють насамперед основні принципи, які визначають устрій держави і суспільства. У них встановлюються якісні характеристики держави: суверенітет, форма правління, форма державного устрою, суб'єкти державної влади, загальні основи функціонування політичної системи України, символи держави.
Предметом конституційного права є відносини, які визначають належність до громадянства України, становище людини в суспільстві й державі, її основні права, свободи й обов'язки. Вони є основоположними для всіх соціальних зв'язків, які формують суспільство, визначають основи статусу людини в її суспільних зв'язках.
Предметом конституційного права України є форми безпосередньої демократії, насамперед, вибори, референдум, система органів державної влади, місцевого самоврядування, основи їх організації та функціонування. До предмета конституційного права належить територіальний устрій України.