- •Питання з всесвітньої історії до державної атестації для студентів 4 року навчання спец. 014 середня освіта (історія)
- •6.Стародавні держави на території малої азії.
- •8.Ассирійська держава: віхи історії від утворення до падіння.
- •10.Китай у період династії хань.
- •11.Особливості мікенської цивілізації.
- •12.Період „темних віків” в історії стародавньої греції.
- •13.Велика грецька колонізація: причини та наслідки. Грецькі держави на теренах північного причорномор’я.
- •Причини:
- •Наслідки:
- •Грецькі колонії на території північног причорноморя
- •14.Греко-перські війни.
- •16. Царський період історії давнього риму.
- •17. Рим та карфаген: причини та наслідки протистояння.
- •18. Повстання рабів у римський республіці у іі - і століттях до н.Е.
- •19. Соціально-демократичний рух кінця іі століття до н.Е. Брати гракхи.
- •20.Союзницька війна 91 - 88 років. Диктатура сулли.
- •21.Рим часів принципату августа.
- •22.Золотий вік римської імперії. Правління антонинів.
- •24.Причини кризи та падіння західної римської імперії.
- •25.Велике переселення народів та створення варварських королівств.
- •26.Основні етапи розвитку візантійської імперії.
- •28. Зародження держави ямато та основні етапи ранньої історії японії.
- •29.Арабські завоювання та створення халіфату.
- •30.Китай за часи імперії тан. Особливості китайського династичного циклу.
- •31. Франкська держава часів меровінгів.
- •32.Створення та розпад імперії карла великого.
- •33. Історія англосаксонських королівств у VIII- X ст.
- •34.Розкол християнської церкви на східну та західну.
- •35.Генезис міст у середньовічній європі.
- •36.Конкіста та реконкіста в іспанії.
- •37.Причини та наслідки хрестових походів.
- •38.Альбігойські війни: їх причини та етапи.
- •39.Монголи за часи великих завоювань.
- •40.Піднесення та розквіт османської імперії.
- •41.Створення та розвиток першого болгарського царства.
- •42.«Велика хартія вільностей» та виникнення станової монархії в англії.
- •46.Японія за часи сьогунатів.
- •47.Основні риси та етапи розвитку культури епохи відродження.
- •48.Великі географічні відкриття та їх наслідки.
- •67.Франція в період реставрації та липнева революція 1830 р.
- •68.Основні етапи об’єднання італії.
- •69.Франко-прусська війна та об'єднання німеччини.
- •70.Громадянська війна в сша та її історичні наслідки.
- •71.Перша світова війна: причини та періодизація.
- •72.Економічні та політичні підсумки першої світової війни для країн європи та америки.
- •73.М.Ганді та оформлення ідеології “ненасильницької непокори”.
- •74.Сіньхайська революція.
- •75.Економічна криза 1929 -30 років у європі та америці.
- •76.Виникнення фашизму – економічні і політичні причини.
- •77.Виникнення фашистської диктатури в німеччині.
- •1.3 Періодизація другої світової війни
- •1) Генеральна Асамблея
- •2) Рада Безпеки
- •3) Міжнародний суд
73.М.Ганді та оформлення ідеології “ненасильницької непокори”.
Ненасильницький опір чи ненасильницька боротьба — практика досягнення політичних цілей без застосування насильства: шляхом громадянської непокори, страйків, відмови від співробітництва, бойкоту, символічних протестів. Деякі вважають ненасильницькими засобами боротьби також блокування транспортних комунікацій та пошкодження або знищення майна. Саме ненасильницький метод боротьби, пасивний опір – стали центральними принципами визвольного руху Махатма Ганді. Його політичні погляди основувалися на релігійних, етичних та філософських переконаннях, а ідеалом була демократична держава з мінімальними функціями центрального урядового апарату. Ахімса, свадеші, сварадж та сатьяграха — чотири стовпи політичної теорії та практики Ганді. Вони передбачали відсутність гніву та ненависті, бойкот іноземних товарів та підтримку вітчизняного виробника, хоч і не надто якісного, а також поступове запровадження в Британській Індії самоврядування аж до здобуття країною цілковитої незалежності. Серцевиною всієї системи політичних поглядів Ганді була сатьяграха або «пасивний опір». «Людина, яка зрозуміла суть сатьяграхи і застосовує цей метод боротьби на практиці, — є, безумовно, морально вищою за свого опонента, а отже, сильнішою», – вважав Махатма Ганді.
Тож після повернення на батьківщину Ганді зблизився та очолив Індійський національний конгрес, однак і далі наголошував на мирних методах боротьби, засуджуючи будь-яке насильство з боку революційного народу. Ганді як зрілий політичний лідер розумів, що успіх антиколоніального руху можливий лише за умови його масовості. Він організував агітаційну кампанію по усій країні, широко практикував мітинги та демонстрації, залучаючи широкі верстви населення до національно-визвольної боротьби. Його кілька разів ув’язнювали після організації масових актів громадянської непокори. Але згодом британський уряд був змушений звільнити його та виконати вимоги. Оскільки все більше ставало зрозуміло, що змагання Індії за незалежність уже неможливо зупинити. Також Ганді виступав проти кастової системи, адже вважав, що всім людям незалежно від кольору шкіри, касти, релігійної належності притаманна Божа природа. Його погляди основувалися на національних, культурних, історичних та релігійних традиціях і мали великий успіх та підтримку. Махатма Ганді став батьком індусів та їхнім наставником. Багато з них вважали його святим і навіть богом, який зійшов з небес, щоб звільнити Індію.
Ганді користувався великою популярністю і серед індусів, і серед мусульман, тож був противником розподілу колишньої британської колонії за релігійною ознакою на Індію, де переважало індуїстське населення і мусульманський Пакистан. Тож, коли на цьому ґрунті почалися збройні конфлікти, Махтма Ганді оголосив голодування і вимагав припинення кровопролиття. На деякий час сутички припинилися. Однак згодом його заклики стали причиною замаху на нього та вбивства. У 1948 році Махатму Ганді вбив індуський націоналіст, представник політичного руху “Хінду Махасабха”, що заперечував можливість співжиття індусів і мусульман у єдиній індійській державі. Після розслідування виявили антиурядову змову, вісьмох осіб, причепних до якої, ув’язнили.
Однак трагічна смерть великого лідера індійського народу не згасила його філософії миру. Гандизм покладено в основу визвольних рухів по всьому світу, зокрема африканців в Америці, цей рух був дієвим проти політики Апартеїду у Південній Африці та став основою демократичних революцій у Європі. А деякі з принципів Махатми Ганді були застосовані під час Євромайдану та реалізовуються і до сьогодні серед мирних жителів у нашій боротьбі за свободу.