- •1 Курс, 1-2 семестр, Теми 1-7
- •Тема 1. Дитяча література – мистецтво друкованого слова
- •Тема 2. Джерела (витоки) дитячої літератури
- •Тема 3. Український фольклор і його вплив на розвиток дитячої літератури
- •Тема 4. Твори письменників-класиків для дітей дошкільного віку
- •Тема 5. Творчість сучасних українських письменників і поетів
- •Тема 6. Східноєвропейська дитяча література XIX століття
- •Тема 7. Східноєвропейська дитяча література хх століття
- •Тема 7. Дитяча література далекого зарубіжжя
Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди»
«Погоджено» Голова НМК О.І. Шапран «__»____________2015 р. |
«Погоджено» Перший проректор В.Ф. Хомич «__»____________2015 р. |
Тести
з навчальної дисципліни
«СВІТОВА ТА ВІТЧИЗНЯНА ДИТЯЧА ЛІТЕРАТУРА»
для студентів факультету педагогіки і психології
1 Курс, 1-2 семестр, Теми 1-7
Розробник – доц. Харченко Н.В.
(кафедра психології та педагогіки дошкільної освіти)
«__»___________2015 р. ______________
(підпис)
Завідувач кафедри – проф. Калмикова Л.О.
«__»___________2015 р. ______________
(підпис)
Тестові завдання затверджені на засіданні Вченої ради
факультету педагогіки і психології
« » вересня 2015 р. Протокол № 2 |
Декан факультету педагогіки і психології Л.В.Яценко____________ (підпис) |
Тема 1. Дитяча література – мистецтво друкованого слова
|
Яке з визначень розкриває суть поняття «дитяча література»?
|
твори або фрагменти із творів загальної літератури, доступні дитячому сприйманню, цікаві дітям, від чого закріпилися в їх читанні |
Наука про особливості сприймання й розуміння дітьми творів художньої літератури |
*комплекс творів, створених спеціально для дітей з урахуванням психофізіологічних особливостей їх розвитку |
Правильної відповіді немає |
|
|
Що включає науково-пізнавальна література? |
повісті, оповідання, вірші, поеми |
Приказки, прислів’я, афоризми, фразеологізми |
*підручники і посібники, словники, довідники |
Дисертації, автореферати |
|
|
Що включає епічна література? |
Приказки, прислів’я, афоризми, фразеологізми |
підручники і посібники, словники, довідники |
Дисертації, автореферати |
*повісті, оповідання, вірші, поеми |
|
|
Як називається комплекс творів, створених спеціально для дітей з урахуванням психофізіологічних особливостей їх розвитку? |
Поема |
*дитяча література |
Дитяче читання |
роман |
|
|
Які твори обираються для читання дітям? |
Твори, прямо адресовані дітям |
твори, створені для дорослих читачів, але цікаві дітям |
твори, створені самими дітьми (дитяча літературна творчість) |
*Усі відповіді правильні |
|
|
Які основні риси розкривають специфіку дитячої літератури? |
Єдність літературних і педагогічних принципів; використання ілюстрацій; особливий тип сюжетопобудови; особливий тип героя |
власні художні засоби зображення дійсності (анімізм, антропоморфізм)
|
використання дитячого мовлення як художнього прийому
|
*усі відповіді правильні |
|
|
Які фактори спричиняють зміну кола читання дітей? |
історичні умови, зміни соціальних, релігійних і сімейних традицій дитячого читання |
ідеологічні установки, зміна художніх смаків |
Оновлення програм виховання і навчання підростаючого покоління |
*усі відповіді правильні |
|
|
Як називається стаття Л.М. Толстого, в якій він обгрунтував специфіку дитячої літератури? |
«Про специфіку дитячої літератури» |
«Дитяче читання для серця і розуму» |
*«Кому в кого вчитися писати: селянським дітям у нас, чи нам у селянських дітей?» |
«До питання про оцінювання дитячої книги» |
|
|
Які функції виконує дитяча художня література? |
Інформаційно-освітня, культуроносна |
Виховна, естетична, розважальна |
Національно-духовна, історична |
*усі відповіді правильні |
|
|
У чому полягає суть інформаційно-освітньої функції дитячої літератури? |
кожна книжка, яку читає дорослий дитині, виховує її розумово, морально, естетично. Через ставлення дитини до героїв і подій художнього твору в неї формуються певні уявлення про довкілля, закони людського життя, моральні та естетичні почуття, правила й етичні норми поведінки. |
*кожний художній твір несе відповідну інформацію, повідомляючи дитину про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, соціальні та моральні норми співжиття |
Тексти пропонують приклади мовленнєвої поведінки, розширюють словниковий запас дітей, формують мовленнєвий досвід. Спілкування з книгою, а отже, з її автором допомагає дитині подолати не тільки комунікативні бар’єри в повсякденному житті, а й невпевненість у собі.
|
Дитяча книга виникає на стиках мистецтва, педагогіки і психології. У художніх образах відображено національний характер героїв, їхню національну психологію, свідомість, національний менталітет. Через описи пейзажів, природи дитина пізнає свій рідний край, свою Вітчизну, а художнє розкриття взаємовідносин українців, родинних і дружніх стосунків формує у дитини високу духовність, притаманну українському народові. |
|
|
Яка з функцій дитячої літератури відповідає такій характеристиці: кожний художній твір несе відповідну інформацію, повідомляючи дитину про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, соціальні та моральні норми співжиття? |
*Інформаційно-освітня |
Виховна |
Національно-духовна, |
культуроносна |
|
|
У чому полягає суть виховної функції дитячої літератури? |
*кожна книжка, яку читає дорослий дитині, виховує її розумово, морально, естетично. Через ставлення дитини до героїв і подій художнього твору в неї формуються певні уявлення про довкілля, закони людського життя, моральні та естетичні почуття, правила й етичні норми поведінки. |
кожний художній твір несе відповідну інформацію, повідомляючи дитину про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, соціальні та моральні норми співжиття |
Тексти пропонують приклади мовленнєвої поведінки, розширюють словниковий запас дітей, формують мовленнєвий досвід. Спілкування з книгою, а отже, з її автором допомагає дитині подолати не тільки комунікативні бар’єри в повсякденному житті, а й невпевненість у собі.
|
Дитяча книга виникає на стиках мистецтва, педагогіки і психології. У художніх образах відображено національний характер героїв, їхню національну психологію, свідомість, національний менталітет. Через описи пейзажів, природи дитина пізнає свій рідний край, свою Вітчизну, а художнє розкриття взаємовідносин українців, родинних і дружніх стосунків формує у дитини високу духовність, притаманну українському народові. |
|
|
Яка з функцій дитячої літератури відповідає таким характеристикам: кожна книжка, яку читає дорослий дитині, виховує її розумово, морально, естетично. Через ставлення дитини до героїв і подій художнього твору в неї формуються певні уявлення про довкілля, закони людського життя, моральні та естетичні почуття, правила й етичні норми поведінки? |
Інформаційно-освітня |
*Виховна |
Національно-духовна, |
культуроносна |
|
|
У чому полягає суть комунікативної функції дитячої літератури? |
кожна книжка, яку читає дорослий дитині, виховує її розумово, морально, естетично. Через ставлення дитини до героїв і подій художнього твору в неї формуються певні уявлення про довкілля, закони людського життя, моральні та естетичні почуття, правила й етичні норми поведінки. |
кожний художній твір несе відповідну інформацію, повідомляючи дитину про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, соціальні та моральні норми співжиття |
*Тексти пропонують приклади мовленнєвої поведінки, розширюють словниковий запас дітей, формують мовленнєвий досвід. Спілкування з книгою, а отже, з її автором допомагає дитині подолати не тільки комунікативні бар’єри в повсякденному житті, а й невпевненість у собі.
|
Дитяча книга виникає на стиках мистецтва, педагогіки і психології. У художніх образах відображено національний характер героїв, їхню національну психологію, свідомість, національний менталітет. Через описи пейзажів, природи дитина пізнає свій рідний край, свою Вітчизну, а художнє розкриття взаємовідносин українців, родинних і дружніх стосунків формує у дитини високу духовність, притаманну українському народові. |
|
|
Яка з функцій дитячої літератури відповідає таким характеристикам: тексти пропонують приклади мовленнєвої поведінки, розширюють словниковий запас дітей, формують мовленнєвий досвід. Спілкування з книгою, а отже, з її автором допомагає дитині подолати не тільки комунікативні бар’єри в повсякденному житті, а й невпевненість у собі.
|
Інформаційно-освітня |
Виховна |
Національно-духовна, |
*комунікативна |
|
|
У чому полягає суть національно-духовної функції дитячої літератури? |
кожна книжка, яку читає дорослий дитині, виховує її розумово, морально, естетично. Через ставлення дитини до героїв і подій художнього твору в неї формуються певні уявлення про довкілля, закони людського життя, моральні та естетичні почуття, правила й етичні норми поведінки. |
кожний художній твір несе відповідну інформацію, повідомляючи дитину про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, соціальні та моральні норми співжиття |
Тексти пропонують приклади мовленнєвої поведінки, розширюють словниковий запас дітей, формують мовленнєвий досвід. Спілкування з книгою, а отже, з її автором допомагає дитині подолати не тільки комунікативні бар’єри в повсякденному житті, а й невпевненість у собі.
|
*Дитяча книга виникає на стиках мистецтва, педагогіки і психології. У художніх образах відображено національний характер героїв, їхню національну психологію, свідомість, національний менталітет. Через описи пейзажів, природи дитина пізнає свій рідний край, свою Вітчизну, а художнє розкриття взаємовідносин українців, родинних і дружніх стосунків формує у дитини високу духовність, притаманну українському народові. |
|
|
Яка з функцій дитячої літератури відповідає таким характеристикам: дитяча книга виникає на стиках мистецтва, педагогіки і психології. У художніх образах відображено національний характер героїв, їхню національну психологію, свідомість, національний менталітет. Через описи пейзажів, природи дитина пізнає свій рідний край, свою Вітчизну, а художнє розкриття взаємовідносин українців, родинних і дружніх стосунків формує у дитини високу духовність, притаманну українському народові? |
Інформаційно-освітня |
Виховна |
*Національно-духовна, |
комунікативна |
|
|
У чому полягає суть історичної функції дитячої літератури? |
кожна книжка, яку читає дорослий дитині, виховує її розумово, морально, естетично. Через ставлення дитини до героїв і подій художнього твору в неї формуються певні уявлення про довкілля, закони людського життя, моральні та естетичні почуття, правила й етичні норми поведінки. |
кожний художній твір несе відповідну інформацію, повідомляючи дитину про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, соціальні та моральні норми співжиття |
*Художня література – це мистецтво слова, це той національний скарб, який єднає в єдиний організм з сучасністю минулі покоління, історію народу. |
Дитяча книга виникає на стиках мистецтва, педагогіки і психології. У художніх образах відображено національний характер героїв, їхню національну психологію, свідомість, національний менталітет. Через описи пейзажів, природи дитина пізнає свій рідний край, свою Вітчизну, а художнє розкриття взаємовідносин українців, родинних і дружніх стосунків формує у дитини високу духовність, притаманну українському народові. |
|
|
Яка з функцій дитячої літератури відповідає таким характеристикам: Художня література – це мистецтво слова, це той національний скарб, який єднає в єдиний організм з сучасністю минулі покоління, історію народу? |
Інформаційно-освітня |
*історична |
Національно-духовна |
комунікативна |
|
|
Хто із учених досліджував питання генезису художньо-естетичного сприймання дітей дошкільного віку? |
А.М. Богуш |
Т. Поніманська |
*О.В.Запорожець |
О.Р. Лурія |
|
|
Хто із учених досліджував питання розуміння казки дітьми раннього віку? |
В.М. Андросова, Т.О. Круглякова |
А.М.Богуш, Н.В.Гавриш, К.Л.Крутій |
*Л.С. Славіна, Л.О. Таллер, Н.О. Циванюк |
Т.О. Рєпіна, І.І.Іванець |
|
|
Яке питання було предметом дослідження Л.С. Славіна, Л.О. Таллер, Н.О. Циванюк? |
роль ілюстрації у сприйманні літературного тексту |
Розуміння дітьми сюжетної лінії і стосунків між персонажами |
*розуміння казки дітьми раннього віку |
індивідуальні відмінності у процесі сприймання дітьми літературних творів |
|
|
Хто із учених аналізував роль ілюстрації у сприйманні літературного тексту? |
В.М. Андросова, Т.О. Круглякова |
А.М.Богуш, Н.В.Гавриш, К.Л.Крутій |
Л.С. Славіна, Л.О. Таллер, Н.О. Циванюк |
*Т.О. Рєпіна, І.І.Іванець |
|
|
Яке питання було предметом дослідження Т.О.Рєпіної, І.І.Іванець? |
*роль ілюстрації у сприйманні літературного тексту |
Розуміння дітьми сюжетної лінії і стосунків між персонажами |
розуміння казки дітьми раннього віку |
індивідуальні відмінності у процесі сприймання дітьми літературних творів |
|
|
Хто із учених досліджував вміння дітей розуміти сюжетну лінію і стосунки між персонажами? |
Л.С. Славіна, Л.О. Таллер, Н.О. Циванюк |
*Т.І.Алієва, Є.В.Бодрова Л.М.Гурович, Г.Я.Кудріна |
Т.О. Рєпіна, І.І.Іванець |
В.М. Андросова, Т.О. Круглякова |
|
|
Яке питання було предметом дослідження Т.І.Алієвої, Є.В.Бодрової, Л.М.Гурович, Г.Я.Кудріної? |
розуміння казки дітьми раннього віку |
індивідуальні відмінності у процесі сприймання дітьми літературних творів |
роль ілюстрації у сприйманні літературного тексту |
*Розуміння дітьми сюжетної лінії і стосунків між персонажами |
|
|
Хто із учених досліджував уміння дітей співчувати героям творів? |
Т.І.Алієва, Є.В.Бодрова Л.М.Гурович, Г.Я.Кудріна |
Т.О. Рєпіна, І.І.Іванець |
В.М. Андросова, Т.О. Круглякова |
*А.М.Виноградова, Л.П. Стрелкова |
|
|
Яке питання було предметом дослідження А.М.Виноградової, Л.П. Стрелкової? |
розуміння казки дітьми раннього віку |
індивідуальні відмінності у процесі сприймання дітьми літературних творів |
роль ілюстрації у сприйманні літературного тексту |
*уміння дітей співчувати героям творів |
|
|
Хто із учених досліджував індивідуальні відмінності у процесі сприймання дітьми літературних творів? |
Т.О. Рєпіна, І.І.Іванець |
В.М. Андросова, Т.О. Круглякова |
А.М.Виноградова, Л.П. Стрелкова |
*Л.О.Таллер |
|
|
Яке питання було предметом дослідження Л.О.Таллер? |
розуміння казки дітьми раннього віку |
*індивідуальні відмінності у процесі сприймання дітьми літературних творів |
роль ілюстрації у сприйманні літературного тексту |
уміння дітей співчувати героям творів |
|
|
Хто із учених досліджував особливості розуміння дітьми значення óбразних виразів? |
Т.І.Алієва, Є.В.Бодрова Л.М.Гурович, Г.Я.Кудріна |
Т.О. Рєпіна, І.І.Іванець |
*Л.О.Колунова, Л.М.Кулибчук, В.К.Харченко |
А.М.Виноградова, Л.П. Стрелкова |
|
|
Яке питання було предметом дослідження Л.О.Колунової, Л.М.Кулибчук, В.К.Харченко? |
розуміння казки дітьми раннього віку |
*особливості розуміння дітьми значення óбразних виразів |
роль ілюстрації у сприйманні літературного тексту |
уміння дітей співчувати героям творів |
|
|
Хто із учених досліджував питання взаємопроникнення процесів емоційно-естетичного сприймання і словесної творчості? |
Т.І.Алієва, Є.В.Бодрова Л.М.Гурович, Г.Я.Кудріна |
Т.О. Рєпіна, І.І.Іванець |
Л.О.Колунова, Л.М.Кулибчук, В.К.Харченко |
*Г.М.Леушина, Л.В.Таніна, Т.І.Титаренко, О.О.Хоменко |
|
|
Яке питання було предметом дослідження Г.М.Леушиної, Л.В.Таніної, Т.І.Титаренко, О.О.Хоменко? |
розуміння казки дітьми раннього віку |
особливості розуміння дітьми значення óбразних виразів |
*взаємопроникнення процесів емоційно-естетичного сприймання і словесної творчості |
уміння дітей співчувати героям творів |
|
|
Що є характерною особливістю художньо-естетичного сприймання дітей раннього віку? |
Здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і залежності |
Усвідомлення мотивів поведінки і вчинків персонажів |
*Здатність емоційно відгукуватись на зміст творів |
тісна залежність розуміння художнього твору від безпосереднього особистого досвіду дитини |
|
|
Що є одним із найважливіших завдань в ознайомлення дітей раннього віку з творами художньої літератури? |
Формування умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і залежності в тексті |
Усвідомлення мотивів поведінки і вчинків персонажів |
*формування слухової зосередженості |
Усі відповіді правильні |
|
|
У чому полягає основна закономірність художньо-естетичного сприймання дітей молодшого дошкільного віку художнього твору? |
усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків і залежностей |
активність відображу вальної уяви |
Усвідомлення мотивів поведінки і вчинків персонажів |
*тісна залежність розуміння художнього твору від безпосереднього особистого досвіду дитини |
|
|
Чим відрізняється дитяче сприймання у молодшому дошкільному віці? |
глибиною |
критичністю |
розсудливістю |
*наївністю |
|
|
Які прийоми використовуються з дітьми молодшого дошкільного віку для формування повноцінного художнього сприймання? |
Виразне читання вихователя |
Бесіда про прочитане, розглядання ілюстрацій |
Повторне читання, пояснення незнайомих слів |
*усі відповіді правильні |
|
|
Який прийом у роботі з дітьми молодшого дошкільного віку є одним із найважливіших для поглиблення розуміння змісту і засобів виразності тексту? |
Виразне читання вихователя |
розглядання ілюстрацій |
*Повторне читання з поясненням незнайомих слів |
*Бесіда про прочитане |
|
|
Чим характеризується розуміння дітей середнього дошкільного віку змісту літературного твору? |
Здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в сюжеті |
Здатність усвідомлювати почуття, які виникають під час слухання |
Інтерес до слова, прагнення неодноразово відтворювати його, обігрувати |
*усі відповіді правильні |
|
|
З чим пов’язані зміни у розумінні дітьми середнього дошкільного віку літературних творів? |
З розширенням кола їхніх конкретних уявлень, |
Зі збагаченням життєвого досвіду і знань |
з ускладненням читацького досвіду |
*усі відповіді правильні |
|
|
У який період читання можна пояснювати нові (незрозумілі) слова дітям? |
Перед початком читання |
Під час читання |
Після читання |
*усі відповіді правильні |
|
|
У якому випадку пояснення нових (незрозумілих) слів може передувати читанню? |
Якщо їх легко замінити синонімами |
Якщо вони принципово не впливають на загальне розуміння тексту |
*якщо без розуміння їх значення неможливе повноцінне сприймання змісту |
Якщо цього бажає дитина |
|
|
У якому випадку пояснення нових (незрозумілих) слів може відбуватися під час читання? |
*якщо їх легко замінити синонімами |
Якщо вони принципово не впливають на загальне розуміння тексту |
якщо без розуміння їх значення неможливе повноцінне сприймання змісту |
Якщо цього бажає дитина |
|
|
У якому випадку пояснення нових (незрозумілих) слів може відбуватися після читання? |
якщо їх легко замінити синонімами |
*якщо вони принципово не впливають на загальне розуміння тексту |
якщо без розуміння їх значення неможливе повноцінне сприймання змісту |
Якщо цього бажає дитина |
|
|
Що відіграє особливу роль у сприйманні і розумінні дітьми молодшого дошкільного віку художнього тексту? |
пояснення вихователя |
Повторне читання твору |
*ілюстрації |
Усі відповіді правильні |
|
|
Який із прийомів є одним із ефективних для пояснення дітям нових (незрозумілих) слів? |
Повторне читання |
Бесіда за змістом твору |
Виразне читання |
*показ наочності |
|
|
Чим характеризується розуміння дітей старшого дошкільного віку? |
Здатність усвідомлювати події, яких не було в їхньому особистому досвіді; здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і залежності в тексті |
Усвідомлення мотивів поведінки і вчинків персонажів |
Здатність співчувати героям літературним героям; уміння помічати особливості мови, виділяти образне мовлення й відтворювати його |
*усі відповіді правильні |
|
|
Які запитання відносяться до таких, що спрямовані на виявлення фактичного розуміння змісту твору? |
«Хто вам найбільше сподобався? Чому?», «Подобається герой чи ні?» |
*«Про кого цей твір?», «Хто головні герої твору?», «Коли відбувалася подія?», «Що трапилося з головним героєм?» |
«Чому герой так учинив?», «Чому герой не міг вчинити по іншому?» |
«Про що найголовніше письменник хотів нам сказати?», «Для чого письменник розповів нам цю історію?» |
|
|
На з’ясування яких аспектів розуміння спрямовані запитання «Про кого цей твір?», «Хто головні герої твору?», «Коли відбувалася подія?», «Що трапилося з головним героєм?» |
Розуміння основної думки (смислу) твору |
*розуміння фактичного змісту твору |
Розуміння мотивів учинків дійових осіб твору |
розкриття емоційного ставлення до подій та героїв |
|
|
Які запитання відносяться до таких, що спрямовані на розкриття емоційного ставлення до подій та героїв? |
*«Хто вам найбільше сподобався? Чому?», «Подобається герой чи ні?» |
«Про кого цей твір?», «Хто головні герої твору?», «Коли відбувалася подія?», «Що трапилося з головним героєм?» |
«Чому герой так учинив?», «Чому герой не міг вчинити по іншому?» |
«Про що найголовніше письменник хотів нам сказати?», «Для чого письменник розповів нам цю історію?» |
|
|
На з’ясування яких аспектів розуміння спрямовані запитання «Хто вам найбільше сподобався? Чому?», «Подобається герой чи ні?» |
Розуміння основної думки (смислу) твору |
розуміння фактичного змісту твору |
Розуміння мотивів учинків дійових осіб твору |
*розкриття емоційного ставлення до подій та героїв |
|
|
Які запитання відносяться до таких, що спрямовані на з’ясування мотивів учинків дійових осіб твору? |
«Про кого цей твір?», «Хто головні герої твору?», «Коли відбувалася подія?», «Що трапилося з головним героєм?» |
*«Чому герой так учинив?», «Чому герой не міг вчинити по іншому?» |
«Про що найголовніше письменник хотів нам сказати?», «Для чого письменник розповів нам цю історію?» |
«Хто вам найбільше сподобався? Чому?», «Подобається герой чи ні?» |
|
|
На з’ясування яких аспектів розуміння спрямовані запитання «Чому герой так учинив?», «Чому герой не міг вчинити по іншому?» |
Розуміння основної думки (смислу) твору |
розуміння фактичного змісту твору |
*розуміння мотивів учинків дійових осіб твору |
розкриття емоційного ставлення до подій та героїв |
|
|
Які запитання відносяться до таких, що спрямовані на з’ясування основної думки (смислу) твору? |
«Про кого цей твір?», «Хто головні герої твору?», «Коли відбувалася подія?», «Що трапилося з головним героєм?» |
«Чому герой так учинив?», «Чому герой не міг вчинити по іншому?» |
*«Про що найголовніше письменник хотів нам сказати?», «Для чого письменник розповів нам цю історію?» |
«Хто вам найбільше сподобався? Чому?», «Подобається герой чи ні?» |
|
|
На з’ясування яких аспектів розуміння спрямовані запитання «Про що найголовніше письменник хотів нам сказати?», «Для чого письменник розповів нам цю історію?» |
*розуміння основної думки (смислу) твору |
розуміння фактичного змісту твору |
розуміння мотивів учинків дійових осіб твору |
розкриття емоційного ставлення до подій та героїв |
|
|
Що таке фактуальна інформація в тексті? |
інформація, пов’язана з авторським розумінням того, про що йдеться в тексті, з його оцінками; з системою поглядів, думок і почуттів автора, які він відображає в тексті, розраховуючи на їх “вичерпування” реципієнтом. |
*констатація фактів, не містить особистісних оцінок та емоцій автора; це викладення фактів. У художньому тексті фактуальну інформацію становить опис подій, героїв, місця і часу дій. |
прямо не виражена в словах, а міститься в текстових “скважинах” (пропусках, яких реципієнт заповнює, спираючись на наявні досвід і знання), в слова-óбразах (художніх засобах), в монтажі тексту. |
Правильної відповіді немає |
|
|
Що таке концептуальна інформація в художньому тексті? |
*інформація, пов’язана з авторським розумінням того, про що йдеться в тексті, з його оцінками; з системою поглядів, думок і почуттів автора, які він відображає в тексті, розраховуючи на їх “вичерпування” реципієнтом. |
констатація фактів, не містить особистісних оцінок та емоцій автора; це викладення фактів. У художньому тексті фактуальну інформацію становить опис подій, героїв, місця і часу дій. |
прямо не виражена в словах, а міститься в текстових “скважинах” (пропусках, яких реципієнт заповнює, спираючись на наявні досвід і знання), в слова-óбразах (художніх засобах), в монтажі тексту. |
Правильної відповіді немає |
|
|
Що таке підтекстова інформація в художньому тексті? |
інформація, пов’язана з авторським розумінням того, про що йдеться в тексті, з його оцінками; з системою поглядів, думок і почуттів автора, які він відображає в тексті, розраховуючи на їх “вичерпування” реципієнтом. |
констатація фактів, не містить особистісних оцінок та емоцій автора; це викладення фактів. У художньому тексті фактуальну інформацію становить опис подій, героїв, місця і часу дій. |
*прямо не виражена в словах, а міститься в текстових “скважинах” (пропусках, яких реципієнт заповнює, спираючись на наявні досвід і знання), в слова-óбразах (художніх засобах), в монтажі тексту. |
Правильної відповіді немає |
|
|
Які є рівні розуміння тексту? |
високий, середній, низький |
Педагогічний, психологічний, методичний |
*фрагментарний, загальний, детальний, критичний |
Науковий, практичний |
|
|
У чому суть фрагментарного розуміння тексту? |
адекватно сприймається і логічна інформація, її смисл, і емоційний план тексту, авторська позиція; до того ж формується власне бачення того, про що йдеться в тексті |
усвідомлюється як загальний зміст тесту, так і його деталі, хоча смисл тесту, його підтекст можуть залишатися незрозумілими |
розуміння того, про що говориться, без усвідомлення деталей |
*слухач вихоплює з мовленнєвого потоку й ідентифікує окремі слова, вирази, уривки, які ще не складають цілісної картини
|
|
|
Як називається рівень розуміння тексту, при якому слухач вихоплює з мовленнєвого потоку й ідентифікує окремі слова, вирази, уривки, які ще не складають цілісної картини? |
Загальне (глобальне) розуміння |
*фрагментарне розуміння |
Детальне розуміння |
Критичне розуміння |
|
|
У чому суть загального (глобального) розуміння тексту? |
усвідомлюється як загальний зміст тесту, так і його деталі, хоча смисл тесту, його підтекст можуть залишатися незрозумілими |
*розуміння того, про що говориться, без усвідомлення деталей |
слухач вихоплює з мовленнєвого потоку й ідентифікує окремі слова, вирази, уривки, які ще не складають цілісної картини
|
адекватно сприймається і логічна інформація, її смисл, і емоційний план тексту, авторська позиція; до того ж формується власне бачення того, про що йдеться в тексті |
|
|
Як називається рівень розуміння тексту, при якому усвідомлюється те, про що говориться у тексті? |
*загальне (глобальне) розуміння |
фрагментарне розуміння |
Детальне розуміння |
Критичне розуміння |
|
|
У чому суть детального розуміння тексту? |
розуміння того, про що говориться, без усвідомлення деталей |
слухач вихоплює з мовленнєвого потоку й ідентифікує окремі слова, вирази, уривки, які ще не складають цілісної картини
|
адекватно сприймається і логічна інформація, її смисл, і емоційний план тексту, авторська позиція; до того ж формується власне бачення того, про що йдеться в тексті |
*усвідомлюється як загальний зміст тесту, так і його деталі, хоча смисл тесту, його підтекст можуть залишатися незрозумілими |
|
|
Як називається рівень розуміння тексту, при якому усвідомлюється як загальний зміст тесту, так і його деталі, хоча смисл тесту, його підтекст можуть залишатися незрозумілими? |
загальне (глобальне) розуміння |
фрагментарне розуміння |
*детальне розуміння |
Критичне розуміння |
|
|
У чому суть критичного розуміння тексту? |
розуміння того, про що говориться, без усвідомлення деталей |
слухач вихоплює з мовленнєвого потоку й ідентифікує окремі слова, вирази, уривки, які ще не складають цілісної картини
|
*адекватно сприймається і логічна інформація, її смисл, і емоційний план тексту, авторська позиція; до того ж формується власне бачення того, про що йдеться в тексті |
усвідомлюється як загальний зміст тесту, так і його деталі, хоча смисл тесту, його підтекст можуть залишатися незрозумілими |
|
|
Як називається рівень розуміння тексту, при якому адекватно сприймається і логічна інформація, її смисл, і емоційний план тексту, авторська позиція; до того ж формується власне бачення того, про що йдеться в тексті? |
загальне (глобальне) розуміння |
фрагментарне розуміння |
детальне розуміння |
*критичне розуміння |
|
|
Що таке епітет? |
семантично пов’язане сполучення слів, які мають усталену форму та означають одне поняття, подібно до слова |
мовне зображення особи, предмета, явища чи дії, що передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших |
перенесення, вживання слова або виразу в переносному значенні, тобто перенесення на предмет або явище назви іншого предмета, який має характерні ознаки, що властиві й позначуваному предмету; образне зближення слів на основі їх переносного значення |
*слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. Це засіб посилення картинності, емоційності й виразності мовлення |
|
|
Як називається слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. Це засіб посилення картинності, емоційності й виразності мовлення? |
метафора |
Образне порівняння |
*епітет |
фразеологізм |
|
|
Що таке метафора? |
семантично пов’язане сполучення слів, які мають усталену форму та означають одне поняття, подібно до слова |
мовне зображення особи, предмета, явища чи дії, що передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших |
*перенесення, вживання слова або виразу в переносному значенні, тобто перенесення на предмет або явище назви іншого предмета, який має характерні ознаки, що властиві й позначуваному предмету; образне зближення слів на основі їх переносного значення |
слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. Це засіб посилення картинності, емоційності й виразності мовлення |
|
|
Як називається перенесення, вживання слова або виразу в переносному значенні, тобто перенесення на предмет або явище назви іншого предмета, який має характерні ознаки, що властиві й позначуваному предмету; образне зближення слів на основі їх переносного значення? |
*метафора |
Образне порівняння |
епітет |
фразеологізм |
|
|
Що таке образне порівняння? |
семантично пов’язане сполучення слів, які мають усталену форму та означають одне поняття, подібно до слова |
*мовне зображення особи, предмета, явища чи дії, що передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших |
перенесення, вживання слова або виразу в переносному значенні, тобто перенесення на предмет або явище назви іншого предмета, який має характерні ознаки, що властиві й позначуваному предмету; образне зближення слів на основі їх переносного значення |
слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. Це засіб посилення картинності, емоційності й виразності мовлення |
|
|
Як називається мовне зображення особи, предмета, явища чи дії, що передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших? |
метафора |
*Образне порівняння |
епітет |
фразеологізм |
|
|
Що таке фразеологізми? |
мовне зображення особи, предмета, явища чи дії, що передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших |
перенесення, вживання слова або виразу в переносному значенні, тобто перенесення на предмет або явище назви іншого предмета, який має характерні ознаки, що властиві й позначуваному предмету; образне зближення слів на основі їх переносного значення |
слово, що вказує на одну з ознак того предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього. Це засіб посилення картинності, емоційності й виразності мовлення |
*семантично пов’язане сполучення слів, які мають усталену форму та означають одне поняття, подібно до слова |
|
|
Як називається семантично пов’язане сполучення слів, які мають усталену форму та означають одне поняття, подібно до слова? |
метафора |
образне порівняння |
епітет |
*фразеологізм |
|
|
Чим обумовлений стадіальний розвиток національних дитячих літератур? |
Розвитком народних шкіл |
Розвитком писемності |
*етапами загального розвитку культури |
усі відповіді правильні |
|
|
Який процес обумовив зародження літератури для дітей? |
створення Азбуки |
Відокремлення школи від церкви |
*християнське просвітництво |
стародрук |
|
|
Що стало об’єктивним критерієм виокремлення дитячої літератури як науки? |
Поява значної кількості творів для дітей |
*дитина-читач |
Бажання дорослих |
Усі відповіді правильні |
|
|
Що таке ілюстрація? |
пояснення, тлумачення за допомогою наочних прикладів; |
Малюнок; зображення, що супроводжує й доповнює текст |
*живий опис, наочне або графічне зображення явищ |
*усі відповіді правильні |
|
|
Що таке «живий опис, наочне або графічне зображення явищ»? |
Репродукція картини |
*ілюстрація |
аплікація |
витинанка |
|
|
Які функції виконує ілюстрація? |
дидактична, виховна, розвивальна |
*психологічна, наочна, гедоністична, естетична, виховна |
Морально-етична, освітня, культурна |
Усі відповіді правильні |
|
|
У чому полягає суть психологічної функції ілюстрації? |
засвоєння внутрішнього смислу художнього твору, проникнення в задум автора, характер героя |
Отримання насолоди від побаченого |
*можливість для дитини знайти підтвердження тому, що вона уявила, уточнити або відкинути ті образи, які виникли в процесі слухання |
Накопичення естетичних вражень |
|
|
Яка з функцій ілюстрації полягає в тому, що дитина має можливість знайти підтвердження тому, що вона уявила, уточнити або відкинути ті образи, які виникли в процесі слухання? |
*психологічна |
педагогічна |
естетична |
виховна |
|
|
У чому полягає суть наочної функції ілюстрації? |
*проникнення у внутрішній смисл художнього твору, в авторський задум, характер героя |
Отримання насолоди від побаченого |
можливість для дитини знайти підтвердження тому, що вона уявила, уточнити або відкинути ті образи, які виникли в процесі слухання |
Накопичення естетичних вражень |
|
|
Яка з функцій ілюстрації полягає в тому, що дитина має можливість проникнення у внутрішній смисл художнього твору, в авторський задум, характер героя? |
психологічна |
педагогічна |
*наочна |
виховна |
|
|
У чому полягає суть гедоністичної функції ілюстрації? |
проникнення у внутрішній смисл художнього твору, в авторський задум, характер героя |
*Отримання насолоди від побаченого |
можливість для дитини знайти підтвердження тому, що вона уявила, уточнити або відкинути ті образи, які виникли в процесі слухання |
Накопичення естетичних вражень |
|
|
Яка з функцій ілюстрації полягає в тому, що дитина має можливість отримати насолоду від побаченого? |
психологічна |
педагогічна |
*гедоністична |
естетична |
|
|
У чому полягає суть гедоністичної функції ілюстрації? |
проникнення у внутрішній смисл художнього твору, в авторський задум, характер героя |
Отримання насолоди від побаченого |
можливість для дитини знайти підтвердження тому, що вона уявила, уточнити або відкинути ті образи, які виникли в процесі слухання |
*Накопичення естетичних вражень |
|
|
Які психолого-педагогічні вимоги ставляться до ілюстрації? |
Висока якість поліграфічного виконання, кольорова гама, естетична цілісність |
*Передача характеру героя книги, його духовного і фізичного стану |
Гармонія змісту і форми; доступність, зрозумілість, художня цінність |
усі відповіді правильні |
|
|
Які педагогічні вимоги ставляться до ілюстрації? |
Висока якість поліграфічного виконання, кольорова гама, естетична цілісність |
Передача характеру героя книги, його духовного і фізичного стану |
*доступність, зрозумілість, оригінальність (не підробка під мультиплікацію) художня цінність, впізнаваність героїв, явищ, предметів |
усі відповіді правильні |
|
|
Які естетичні вимоги ставляться до ілюстрації? |
*Висока якість поліграфічного виконання, кольорова гама, естетична цілісність |
Передача характеру героя книги, його духовного і фізичного стану |
доступність, зрозумілість, оригінальність (не підробка під мультиплікацію) художня цінність, впізнаваність героїв, явищ, предметів |
усі відповіді правильні |
|
|
Яке зображення доступне сприйманню дітей молодшого дошкільного віку? |
Лінійний малюнок |
*умовне зображення |
Світлотіньові малюнки |
Усі відповіді правильні |
|
|
Яке зображення доступне сприйманню дітей середнього дошкільного віку? |
*Лінійний малюнок |
умовне зображення |
Світлотіньові малюнки |
Усі відповіді правильні |
|
|
Яке зображення краще сприймають діти старшого дошкільного віку? |
Лінійний малюнок |
умовне зображення |
*Світлотіньові малюнки |
Усі відповіді правильні |