- •1. Основні теоретичні відомості про лічильникові схеми
- •1.1 Визначення і класифікація схем лічильників
- •1.2 Способи організації порозрядних перенесень. Синхронні та асинхронні лічильники
- •1.3 Схеми асинхронних двійкових підсумовуючих і лічильників, що віднімають, на синхронних і асинхронних тригерах
- •1.4 Двійково-десяткові коди (ддк) і двійково-десяткові лічильники (ддлч)
- •1.5 Організація перенесень між десятковими розрядами в ддлч
- •2 Синтез підсумовуючого синхронного десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
- •2.1 Побудова кодованої таблиці переходів синхронного лічильника
- •2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів заданого типу
- •2.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
- •2.4 Спільна мінімізація функцій збудження підсумовуючого лічильника
- •2.5 Побудова схеми синхронного підсумовуючого лічильника
- •3 Синтез підсумовуючого асинхронного двійково-десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
- •3.1 Суттєвість метода проектування алч
- •3.2 Побудова часової діаграми (чд) роботи лічильника
- •3.3 Визначення по чд функцій синхронізації тригерів
- •3.4 Спрощення функцій керування асинхронного лічильника по функціях збудження синхронного лічильника
- •3.5 Побудова схеми асинхронного лічильника
- •4. Синтез реверсивного синхронного десяткового лічильника, що працює в коді 5211
- •4.1 Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника
- •4.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів для рслч
- •4.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
- •4.4 Спільна мінімізація функцій збудження реверсивного лічильника
- •4.5 Побудова часової діаграми роботи рслч
- •4.6 Побудова схеми реверсивного лічильника
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Список скорочень
3.4 Спрощення функцій керування асинхронного лічильника по функціях збудження синхронного лічильника
Оскільки при синтезі асинхронних лічильників враховуються функціональні особливості та структура елементарного автомату, то алгоритми синтезу асинхронних лічильників для різноманітних типів синхронних тригерів будуть різними.
Виділяючи загальні частини наведених виразів, одержимо функції синхронізації АЛЧ:
C4 = Q3 (двійковий перехід), C3 = Q2, C2 = k, C1 = k.
Остаточно функції керування АЛЧ будуть мати наступний вигляд:
Як видно, структура асинхронного лічильника вийшла більш простою, ніж відповідного синхронного лічильника. Крім того, досягнуте значне спрощення структури після уточнення функцій керування по часовій діаграмі.
3.5 Побудова схеми асинхронного лічильника
Для побудови схеми лічильника вибираємо останній варіант, як найбільш простій.
Схема синтезованого АЛЧ зображена у Додатку Б.
4. Синтез реверсивного синхронного десяткового лічильника, що працює в коді 5211
Синтез реверсивних синхронних лічильників принципово нічим не відрізняється від синтезу простих синхронних лічильників. Різниця полягає тільки в кодованій таблиці переходів, яка у реверсивних лічильників містить два рядки переходів: одна – для мікрооперації додавання, друга – віднімання. Схема реверсивного лічильника зобов’язана містить дві лінії управління – x та , які настроюють його на виконання відповідної мікрооперації.
4.1 Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника
Кодована таблиця переходів КТП реверсивного лічильника для двійково-десяткового коду 5211 наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – КТП РСЛЧ (код 5211)
Десятковий код стану лічильника |
16 |
17 |
19 |
21 |
23 |
24 |
26 |
28 |
30 |
31 |
|
Десяткова цифра |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
А
х |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
0 0 0 0 |
0 0 0 1 |
0 0 1 1 |
0 1 0 1 |
0 1 1 1 |
1 0 0 0 |
1 0 1 0 |
1 1 0 0 |
1 1 1 0 |
1 1 1 1 |
0 (ддв) |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
0 0 0 1 |
0 0 1 1 |
0 1 0 1 |
0 1 1 1 |
1 0 0 0 |
1 0 1 0 |
1 1 0 0 |
1 1 1 0 |
1 1 1 1 |
0 0 0 0 |
1 (вдм) |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
1 1 1 1 |
1 1 1 0 |
1 1 0 0 |
1 0 1 0 |
1 0 0 0 |
0 1 1 1 |
0 1 0 1 |
0 0 1 1 |
0 0 0 1 |
0 0 0 0 |
Відзначимо, що фрагмент таблиці для підсумовування рахованих сигналів (при x = 0) цілком збігається з кодованою таблицею для простого синхронного підсумовуючого лічильника (табл. 3), тобто коди станів переходів лічильника щодо вихідних станів зрушені вліво на один стовпець.
Відповідно, коди станів переходів лічильника при виконанні операції вирахування (фрагмент таблиці при x = 1) зрушені вправо на один стовпець щодо вихідних станів.