- •Тема 1: Хімія вуглеводів
- •Тема 2: Біохімія ліпідів
- •Тема 3: Біохімія білків
- •Тема 4: Біохімія нуклеїнових кислот
- •Тема 5: Ферменти
- •Тема 6: Вітаміни
- •Тема 7: Гормони
- •Тема 8: Обмін білків
- •Тема 9: Обмін нуклеїнових кислот
- •Тема 10: Обмін вуглеводів
- •Тема 11: Обмін ліпідів
- •Тема 12: Водно-сольовий обмін
- •Тема 13: Взаємозв’язок між обмінами речовин в організмі
- •Біохімія фізичної активності Тема─ 1 Будова м”язів та скоротливих білків, механізм м’язового скорочення. Судома
- •Тема 2. Біоенергетика м’язової діяльності
- •Тема 3.Сила, швидкість, витривалість та біохімічні основи їх розвитку
- •Тема 4. (самостійно) Розділ 17. Динаміка біохімічних процесів в організмі людини при м’язовій діяльності
- •Тема 5. Біохімічні зміни в окремих органах і тканинах при різни х видах м’язевої діяльності
- •Заняття 6 (самостійно) Втома й відновлення
- •Тема 7 (самостійно)
Тема 5. Біохімічні зміни в окремих органах і тканинах при різни х видах м’язевої діяльності
Відповідно до класифікації В.С. Фарфеля фізичні вправи розділяють на такі типи за потужністю |
*Максимальної, субмаксимальної, великої, помірної |
Максимальної, субмаксимальної, над максимальної, помірної |
Легкої, субмаксимальної, великої, помірної |
Максимальної, субмаксимальної, підмаксимальної, помірної |
Тривалість роботи у зоні максимальної потужності складає |
20сек-2-3 хв |
*15-20 сек |
До 30 хв |
До 4-5 год |
Тривалість роботи у зоні субмаксимальної потужності складає |
*20сек-2-3 хв |
15-20 сек |
До 30 хв |
До 4-5 год |
Тривалість роботи у зоні великої потужності складає |
20сек-2-3 хв |
15-20 сек |
*До 30 хв |
До 4-5 год |
Тривалість роботи у зоні помірної потужності складає |
20сек-2-3 хв |
15-20 сек |
До 30 хв |
*До 4-5 год |
При швидкісно-силовій роботі у м’язах накопичується |
Глюкоза |
Молочна кислота |
*АДФ, креатин, креатинін |
Піровиноградна кислота |
При субмаксимальній роботі у м’язах накопичується |
Глюкоза |
*Молочна кислота |
АДФ, креатин, креатинін |
Піровиноградна кислота |
У результаті тривалих тренувань у печінці марафонців тимчасово накопичується |
Фруктоза |
Білки |
Глюкоза |
*Жир |
Концентрація молочної кислоти в крові спортсмена у стані спокою складає |
*0,1–0,2 г/л |
0,4–0,5 г/л |
1–1,5 г/л |
2–2,5 г/л |
Максимальна концентрація молочної кислоти в крові добре тренованого спортсмена може досягати |
0,1–0,2 г/л |
0,4–0,5 г/л |
1–1,5 г/л |
*2–2,5 г/л |
Кислотність (рН) крові спортсмена у стані спокою складає |
*7,35-7,4 |
7,1–7,2 |
7,0–7,1 |
До 6,8 |
Треновані спортсмени витримують зниження кислотності (рН) крові |
7,35-7,4 |
7,1–7,2 |
7,0–7,1 |
* 6,8 |
Заняття 6 (самостійно) Втома й відновлення
Які типи втоми є у спортивній практиці? |
Розумова, сенсорна |
Сенсорна, фізична |
Фізична, сенсорна |
*Розумова, фізична, сенсорна, емоційна |
У яких видах спорту наступає розумова втома? |
*Гра в шахи |
Стрільба |
Гірськолижний спуск |
Плавання на довгі дистанції |
У яких видах спорту в першу чергу наступає емоційна втома? |
Гра в шахи |
*Спортивні ігри |
Гірськолижний спуск |
Плавання на довгі дистанції |
У яких видах спорту в першу чергу наступає сенсорна втома? |
Гра в шахи |
Марафонський біг |
*Гірськолижний спуск, стрільба |
Плавання на довгі дистанції |
У яких видах спорту в першу чергу наступає фізична втома? |
Гра в шахи |
Стрибки в довжину |
Гірськолижний спуск |
*марафонський біг |
За рахунок яких факторів виникає короткочасна, або локальна втома? |
*Зменшення кількості АТФ, зменшення балансу АТФ/АДФ |
Зниження запасу глікогену |
Зниження запасу глікогену, накопичення метаболітів (молочна кислота й т.і.) |
Зниження запасу глікогену, накопичення метаболітів (молочна кислота й т.і.), зниження збудливості м’язів, розпаду білків м’язів |
За рахунок яких факторів виникає тривала, або глобальна втома? |
Зменшення кількості АТФ, зменшення балансу АТФ/АДФ |
Зниження запасу глікогену |
Зниження запасу глікогену, накопичення метаболітів (молочна кислота й т.і.) |
*Зниження запасу глікогену, накопичення метаболітів (молочна кислота й т.і.), зниження збудливості м’язів, розпаду білків м’язів |
Розвитку охоронного гальмування при втомі забезпечує |
Адреналін, який стимулює процеси розпаду |
*Гама-аміномасляна кислота, яка знижує активність нервових клітин |
Ацетилхолін |
Тироксин, який посилює процеси теплоутворення |
Стомлення людини віддаляють |
*Кофеїн і інші стимулятори нервової системи |
Гама-аміномасляна кислота, яка знижує активність нервових клітин |
Білки |
Тироксин, який посилює процеси теплоутворення |
Під час відновлення спортсмена посилюються |
*Процеси синтезу речовин |
Процеси розпаду речовин |
Процеси синтезу та розпаду речовин |
Залишаються стабільними процеси синтезу та розпаду речовин |
Аеробне окислення в організмі у період відпочинку активується |
АТФ |
Креатинфосфатом |
*Креатином, креатиніном, АДФ, АМФ, неорганічним фосфатом |
Глюкозою |
У кого швидше наступає відновлення? |
*Бігунів на 100 або 200 м |
Бігунів на 5 км |
Бігунів на 10 км |
Марафонців |
Термінове відновлення здійснюється протягом |
1 хвилини |
20 хвилин |
*30-90 хвилин |
3-5 годин |
Відставлене відновлення здійснюється протягом |
1 хвилини |
20 хвилин |
30-90 хвилин |
*3-5 годин й більше |
Які речовини стимулюють процес доокислення молочної кислоти та кетонових тіл? |
АТФ |
Креатинфосфатом |
*Креатином, креатиніном, АДФ, АМФ, неорганічним фосфатом |
Глюкозою |
Які речовини забезпечують ефективніший ресинтез АТФ у період відпочинку? |
АТФ |
Креатинфосфатом |
*Креатином, креатиніном, АДФ, АМФ, неорганічним фосфатом |
Глюкозою |
Надвідновлення або суперкомпенсація характеризується тим, що |
*виробляється більше енергетичних сполук, гормонів та ферментів, ніж було до роботи |
Виробляється велика кількість АТФ |
виробляється однакова кількість енергетичних сполук, гормонів та ферментів, як й до роботи |
Виробляється велика кількість АТФ |
У якому випадку швидше наступає суперкомпенсація? |
*Після короткочасної швидкісно-силової роботи |
Після роботи в зоні субмаксимальної потужності |
Після тривалої роботи в зоні помірної потужності |
Після тривалої роботи в зоні легкої потужності |
У якому випадку повільніше наступає суперкомпенсація? |
Після короткочасної швидкісно-силової роботи |
Після роботи в зоні субмаксимальної потужності |
Після тривалої роботи в зоні помірної потужності |
*Після дуже тривалої роботи в зоні легкої потужності |
Надвідновлення або суперкомпенсація запасів глікогену у бігунів на короткі та середні дистанції відбувається |
Через 24 годин ивідновлення |
Через 12 годин відновлення |
*Через 48 годин відновлення |
Через 72 години відновлення |
Надвідновлення або суперкомпенсація запасів глікогену та жирів у марафонців відбувається |
Через 24 годин ивідновлення |
Через 12 годин відновлення |
Через 48 годин відновлення |
*Через 72 години відновлення |