- •1. Соціально-політичне значення перекладу від давнини до сучасності.
- •2. Переклад і поширення наукових (політичних, економічних знань), збагачення національних мов, культур, літератур.
- •3. Рівні суспільного використання письмового й усного перекладу.
- •4. Вплив перекладу на лексичне збагачення національних мов.
- •5. Історична роль літературного перекладу у створенні національних літератур і закріпленні національних мов. Назвати прізвища таких перекладачів.
- •6. Переклад і науково-технічний прогрес суспільства (поширення наукових, технічних, медичних відкриттів)
- •7. Переклад і розвиток та збагачення культур (переклад лібрето, опер, пісень арій, кращих кінофільмів).
- •8. Переклад і поширення філософських, релігійних, педагогічних, політичних ідей і доктрин у суспільстві. Наведіть приклади.
- •9. Етапи і форми підготовки фахового перекладача/тлумача.
- •11. Морально-етичний і культурний образ перекладача/тлумача.
- •12.Переклад у вивченні та навчанні іноземних мов. Різні періоди у становленні до перекладу у вітчизняній методиці.
- •13. Переклад у складні періоди суспільних випробувань. Переклад і тлумачення у період холодної війни.
- •14. Термін і поняття «переклад/тлумачення», «перекладач/тлумач»
- •15. Особливості фахової діяльності перекладача і тлумача
- •16. Складові активного словника фахового перекладача/тлумача.
- •17. Розгорнута характеристика комунікативної односторонньої та двосторонньої моделі діяльності перекладача/тлумача.
- •18. Назвіть найвидатніших українських перекладачів сучасного і минулого.
- •20. Писемний переклад як вид діяльності. Жанрові підвиди писемного перекладу.
- •21.Транскодування. Його підвиди та сфери застосування.
- •22.Випадки, коли послівний переклад є достовірним/адекватним перекладом. Наведіть приклади.
- •23. Різниця між буквальним і буквалістичним перекладом. Наведіть приклади.
- •24. Обмеження і випадки неможливості застосування буквального перекладу («вдавані друзі перекладача»). Наведіть приклади.
- •25. Правила відтворення українських онімів англійською, німецькою та іншими мовами.
- •26. Анотаційний переклад, його особливості та сфери застосування/використання. Наведіть приклади.
- •27. Реферативний переклад, спосіб його підготовки, виконання і сфери використання.
- •28. Різниця між послідовним перекладом, перекладом на рівні лексем і комунікативної одиниці та тексту.
- •29. Трансформація мовних одиниць мо та мп у процесі перекладу і тлумачення. Наведіть приклад.
- •30. Машинний переклад і сфери його застосування на сучасному етапі.
- •31. Літературний переклад і його жанрові підвиди. Найважливіші вимоги до літературного перекладу.
- •32. Різниця між власне літературним перекладом та літературно-художнім перекладом. Сфери їх застосування.
- •34. Підрядковий переклад/підрядник і його використання у прозових і віршових перекладах.
- •35. Термін і поняття «вільний переклад» і його підвиди.
- •36. Термін і поняття «скорочений переклад» і його підвиди.
- •37. Матриця поетичного твору та причини недотримання всіх складових компонентів/елементів у перекладі
- •38. Трансформація та ампліфікація у віршованих/поетичних перекладах.
- •39. Труднощі відтворення "зовнішньої" та "внутрішньої" адекватності/матриці у віршованому і прозовому перекладі. Параметри перекладу поетичною твору.
- •40. Головні підготовчі й виконавські етапи достовірного/повного й адекватного перекладу.
- •41. Проблема перекладності та неперекладності, її історичне та лінгвістичне підґрунтя.
- •42. Співвідносність термінів і понять «адекватний переклад» - «точний переклад», «еквівалентний переклад».
- •43. Основні підготовчі етапи перекладу і тлумачення.
- •44. Роль і місце словників у фаховій діяльності перекладача/тлумача.
- •45. Типи лінгвістичних словників, їх характеристика.
- •46. Багатомовні словники і сфери їх використання.
- •47. Нелінгвістичні словники та їх використання при підготовці й фаховій діяльності перекладача/тлумача.
- •48. Перекладачі - творці літературних мов і літератур.
- •49. Переклад і доместикація. Типи доместикації.
- •50. Переклад-переспів і переклад-переробка (re-hash). Різниця між ними.
- •51. Найвидатніші сучасні перекладачі художньої літератури України та їхні переклади з різних національних літератур.
- •52. Універсальна лексика і термінолексика, ідіоми, інтернаціональна лексика, власні імена, реалії суспільно-політичного життя народу, жаргонна лексика та їх переклад.
- •53. Хибні друзі перекладача та їх переклад.
- •54. Стильові особливості тексту. Інформативний текст та його кліше.
- •55. Досягнення еквівалентності мовних одиниць шляхом перекодування їхньої хрономорфологічної структури (напр. Renault, Dubois, Cicero, etc).
- •56. Перекладність/неперекладність як проблема. Наведіть приклади неперекладності мовних одиниць і граматичних структур.
- •57. Трансформації в процесі перекладу. Наведіть приклади.
- •58. Описовий переклад і його застосування.
- •59. Авторизований переклад. Антонімічний переклад. Наведіть приклади.
- •61. Абсолютні лексичні еквіваленти. Наведіть приклади.
- •62. Навчальний переклад і його мета.
41. Проблема перекладності та неперекладності, її історичне та лінгвістичне підґрунтя.
Принцип перекладності є основою професійного світогляду перекладача. Дослідження проблеми перекладності є одним з магістральних напрямків розвитку сучасної науки про переклад. Перекладність завжди визначається рівнем розвитку мови. Перекладність — ключове поняття в теорії перекладу. Проте не всі мовні одиниці мають свої еквіваленти у мові перекладу, вони е неперекладними.
Одним з найбільших класів неперекладних одиниць – власні імена. Неперекладними є також абсолютна більшість географічних назв, які транс кодуються іншими мовами. Реалії суспільно-політичного життя кожного народу, які створюють корпус неперекладних понять, хоча особливого типу. Ці поняття – переважно назви національних грощових одиниць. Звичайно, описовий спосіб завжди забезпечує найповніше відтворення значення реалій. До неперекладних мовних одиниць належать також національні ідіоми, прислів’я, приказки, а також неологізми та архаїзми.
42. Співвідносність термінів і понять «адекватний переклад» - «точний переклад», «еквівалентний переклад».
Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, і відповідає усім нормам літературної мови. Поняття адекватність поєднує передачу стилістичних і експресивних відтінків оригіналу, а еквівалентність орієнтована на відповідність створюваного в результаті міжмовної комунікації тексту визначеним параметрам, що задаються оригіналам.
Точний переклад — один з двох, поряд з вільним, основних типів перекладу. Головна ознака точного перекладу — точність щодо передавання змісту й відтворення термінів. Точний переклад художнього тексту має за мету відтворення не лише змісту, але й форми першотвору, дати максимально адекватне уявлення про всю систему художніх засобів і стилю першотвору.
Еквівалентний переклад - це переклад, що відтворює зміст оригіналу на одному з рівнів еквівалентності. Адекватний переклад повинен бути еквівалентним, але не всякий еквівалентний переклад буде адекватним.
43. Основні підготовчі етапи перекладу і тлумачення.
Першою обов’язковою умовою успішного виконання тлумачами своєї справи є дотримання часу, що його витратило джерело на висловлення інформації. Другою обов’язковою умовою для перекладача і тлумача спільною вимогою є досконале оволодіння всіма аспектами мови-джерела та мови перекладу. Третьою обов’язковою умовою становлення перекладача і тлумача є оволодіння ними реаліями обох мов. Четвертою обов’язковою умовою успішної праці є наявність у них динамічної пам’яті й можливості швидко вводити у мовлення вичитаних або почутих нових слів та ідіоматичних виразів оригіналу та їх відповідників у мові перекладу. П’ятою обов’язковою умовою успішної праці перекладачів і тлумачів є їхнє вміння скорочувати та адаптувати писемне й дискурс не мовлення для відповідних потреб користувачів перекладу і тлумачення.
44. Роль і місце словників у фаховій діяльності перекладача/тлумача.
Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Для професій, де слово є основним знаряддям праці правильне використовування слів та словосполучень, зворотів є вкрай необхідним завданням, інакше в цих сферах краще не працювати, оскільки представники цих професій є носіями мовної культури.
Словники не тільки дозволяють краще зрозуміти складні терміни та напрямки їх застосування, тлумачать значення слів інших мов, але й дозволяють дотримуватися основних законів логіки, серед яких є закон тотожності. Тобто, знаючи точне визначення того чи іншого поняття людина легко може порозумітися з іншою людиною, яка знає значення цього слова. В перекладацькій справі одне і те ж слово може перекладатися, в залежності від ситуації, по-різному, або знання слів-синонімів робить переклад більш художнім та цікавим для сприйняття.