- •1. Поняття і стислий нарис становлення криміналістики
- •2. Предмет і об'єкти криміналістики
- •3. Завдання, функції криміналістики та її принципи і закони
- •4. Система криміналістики та її взаємозв'язок з іншими юридичними науками
- •5. Методи криміналістики та їх класифікація
- •Тема 2 криміналістична ідентифікація і діагностика
- •1. Поняття, завдання і значення для судочинства криміналістичної ідентифікації
- •2. Об'єкти і суб'єкти кримінальної ідентифікації
- •3. Форми, сфери застосування та види криміналістичної ідентифікації
- •4. Процес (процедура) ідентифікаційних досліджень
- •5. Поняття, сутність і методика криміналістичної діагностики
- •Література
- •1. Поняття трасології - її наукові основи
- •2. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація
- •3. Сліди рук і ніг людини
- •4. Сліди ніг людини, «доріжка» слідів ніг та її криміналістичне значення. Фіксація й засвідчення слідів ніг
- •5. Сліди знарядь зламу, інструментів і трасологічних засобів. Їх класифікація
- •6. Сліди транспортних засобів, їх класифікація. Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів
- •7. Сліди зубів і нігтів людини, інші матеріальні сліди людини, що мають криміналістичне значення
- •Дослідження слідів
- •Література
- •Тема 4 судова (криміналістична) балістика
- •1. Поняття і співвідношення криміналістичного зброєзнавства і судової балістики
- •2. Об'єкти судової балістики
- •3. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події
- •4. Судово-балістична експертиза та н можливості
- •Література
- •Тема 5 криміналістична документалістика (криміналістичне дослідження документів) а. Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •1. Поняття, предмет і завдання криміналістичної документалістики
- •2. Слідчий огляд і попереднє дослідження документів
- •3. Загальна характеристика техніко-криміналістичного дослідження документів (техніко-криміналістичної документалістики)
- •4. Установлення наявності та способів матеріального підроблення документів
- •5. Дослідження машинописних текстів та поліграфічної продукції
- •6. Техніко-криміналістичне встановлення початкового (первинного) вигляду і змісту видозміненого документа
- •7. Техніко-криміналістичне дослідження матеріалів документів, засобів письма та паперових грошей - цінних паперів
- •8. Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості
- •1. Письмова мова як об'єкт криміналістичного дослідження
- •2. Почерк як об'єкт криміналістичного дослідження
- •3. Методика криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •Література
- •Тема 6 криміналістична габітоскопія (описання та ідентифікація особи за ознаками і властивостями зовнішності та її елементів)
- •1. Поняття криміналістичного дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини (габітоскопія)
- •2. Класифікація ознак зовнішності людини та ії елементів
- •3. Методика опису ознак і властивостей зовнішності людини (словесний портрет)
- •4. Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини
- •5. Використання Інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи
- •6. Судово-криміналістичне дослідження ознак зовнішності людини
- •7. Деякі аспекти генотипоскопічного аналізу
- •Література
- •Тема 7
- •1. Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації
- •2. Класифікація криміналістичних обліків
- •3. Криміналістичні обліки та їх характеристика
- •4. Виведення дактилоскопічної формули
- •Література
- •Тема 8 загальні положення криміналістичної тактики і організації розслідування
- •1. Поняття, предмет, система та завдання криміналістичної тактики
- •2. Характеристика засобів криміналістичної тактики
- •3. Поняття і зміст організації та планування розслідування
- •План розслідування
- •4. Версія як логічна основа планування розслідування злочинів
- •Література
- •Тема 9 слідчий огляд
- •1. Поняття, види та принципи слідчого огляду
- •2. Огляд місця події а. Суть і завдання огляду місця події
- •Б. Етапи і стадії огляду місця події
- •В. Тактика огляду місця події: система прийомів
- •3. Фіксація результатів огляду місця події
- •4. Інші види слідчого огляду
- •Б. Слідчий огляд предметів
- •В. Огляд документів
- •Д. Огляд приміщень і ділянок місцевості поза місцем події
- •Е. Освідування (огляд живих осіб)
- •Тема 10 тактика обшуку і виїмки
- •1. Поняття обшуку і виїмки, їх об'єкти, завдання та види
- •2. Загальні тактичні правила обшуку
- •Література
- •Тема 11 тактика допиту
- •1. Поняття, види і завдання допиту
- •2. Підготовка до проведення допиту
- •3. Загальні положення тактики допиту
- •I. Залежно від характеру тарозповсюдженості застосу- вання:
- •1. За характером використання доказів у розслідуванні:
- •2. За характером взаємозв'язку доказів у кримінальній справі:
- •3. За характером демонстрації доказів на допиті:
- •5. За характером додаткових умов, що підсилюють вплив на допитуваного доказів, що пред'являються:
- •4. Тактичні особливості проведення окремих видів допиту
- •Б. Тактичні особливості допиту обвинуваченого ( підозрюваного )
- •В. Допит неповнолітнього
- •Г. Допит на очній ставці (зводах)
- •5. Характеристика окремих видів судового допиту
- •Література
- •Тема 12 тактика пред'явлення для впізнання
- •1. Поняття, завдання і види пред'явлення для впізнання
- •2. Підготовка до проведення пред'явлення для впізнання
- •3. Тактика пред'явлення для впізнання
- •Пред'явлення для впізнання живої особи
- •Пред'явлення для впізнання трупів
- •Пред'явлення для впізнання предметів
- •Пред'явлення для впізнання тварин
- •Тактика завершального етапу пред'явлення для впізнання
- •Література
- •Тема 13 відтворення обстановки та обставин події
- •1. Поняття, мета, значення і види відтворення обстановки та обставин події
- •2. Підготовка до проведення відтворення обстановки та обставин події
- •3. Тактика відтворення обстановки та обставин події
- •4. Фіксація перебігу і результатів слідчої дії та їх оцінка
- •5. Психологічні особливості відтворення обстановки та обставин події
- •Література
- •Тема 14 тактика призначення і проведення судових експертиз
- •1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •3. Підготовка і призначення судових експертиз
- •4. Проведення судової експертизи
- •5. Висновок експерта і його оцінка
- •Література
- •Тема 15 загальні положення криміналістичної методики
- •1. Поняття, предмет, завдання і система криміналістичної методики
- •1 Повий тлумачний словник української мови: у 4 т.- т. 2 / Укладачі: в. В. Яременко", о. М. Сліпушко- к.: Аконіт, 1999 - с. 617.
- •2 Актуальные проблемы советской криминалистики.- м., 1976.- с. 38. Возгрин и. А. Введение в криминалистику: История, основы теории,
- •1 Васильев л. Н., Яблоков н. П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики.- м, 1984.-с. 40.
- •2 Белкин р. С. История отечественной криминалистики.- м.: Издательство норма, 1999.- с. 199.
- •1 Возгрин и. Л. Общие положения методики расследования отдельных вило» преступлений.- л., 1976.- с. 29; Возгрин и. А. Введение в криминалистику: История, основы теории...- с. 240.
- •2. Структура окремих криміналістичних методик розслідування злочинів1
- •Література
- •Тема 16 розслідування вбивств
- •1. Криміналістична характеристика вбивств
- •1 Белкин р. С. Курс криминалистики. В 3 т.- м., 1997.- т. 3.- с. 364.
- •2 Белкин р. С. Вказ. Праця.- с. 366-367.
- •1 Криміналістичні ознаки найманих вбивць та інші питання щодо методики розслідування вбивств на замовлення будуть предметом розгляду наступної теми.
- •2. Типові ситуації початкового етапу розслідування. Слідчі дії та оперативно-розшукові міроприємства
- •1 Кориев с.А. Крнмипалистика. Методика.- сПб., 2000.- с. 625-626.
- •3. Обставини та завдання, що підлягають установленню й виконанню у ході розслідування вбивств
- •1 Корпев с. А. Криминалистика. Методика.- сПб., 2000.- с. 625-626.
- •4. Особливості тактики слідчих дій початкового і наступного етапів розслідування вбивств
- •1 Попов в. Л. Судебно-медицинская экспертиза: Справочник.- сПб., 1997; Судебная экспертиза // Руководство для следователей / Под ред. Н. А. Селиванова и в. Л. Спеткова.- м, 1998.
- •5. Профілактичні дії слідчого у ході розслідування вбивств
- •Література
- •Тема 17 особливості розслідування вбивств на замовлення
- •1. Криміналістична характеристика убивств на замовлення
- •2. Початковий етап розслідування вбивств на замовлення
- •3. Особливості провадження слідчих дій та оперативно-розшукових заходів початкового етапу розслідування
- •Встановлення і допит свідків
- •Первинне вивчення документів
- •4. Слідчі дії та оперативно-розшукові заходи подальшого етапу розслідування
- •Література
- •Тема 18 особливості розслідування злочинів, пов'язаних із невиплатою заробітної плати, пенсій, стипендій, інших установлених законом виплат громадянам
- •1. Кримінально-правовий аналіз злочинів, пов'язаних із невиплатою заробітної плати, пенсій, стипендій, інших установлених законом виплат громадянам
- •2. Приводи і підстави для порушення справ цієї категорії
- •3. Організаційні заходи та слідчі дії початкового етапу розслідування злочинів, пов'язаних із невиплатою заробітної плати, пенсій, стипендій, інших установлених законом виплат громадянам
- •4. Особливості наступного етапу розслідування у кримінальних справах цієї категорії
- •Тема 19 методика розслідування крадіжок, грабежів і розбійних нападів
- •1. Криміналістична характеристика крадіжок і обставин, що підлягають установленню
- •1 Журавель в. А. Розслідування крадіжок.- у ки.: Криміналістика: і Іідручпик / За рсд. В. Ю. Шспітька- к., 2001.- с. 527.
- •2. Початковий етап розслідування крадіжок
- •3. Подальший етап розслідування крадіжок
- •4. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
- •5. Особливості розслідування грабежів і розбоїв
- •1 Глібко в. М. Розслідування грабежів і розбоїв. У кп.: Криміналістика: Підручник / За ред. В. Кх Шспітька.- к., 2001,- с. 551-561.
- •Література
- •Тема 20 розслідування вимагань
- •1. Криміналістична характеристика злочину
- •2. Планування розслідування та початковий етап розслідування
- •3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Література
- •Тема 21 методика розслідування розкрадань
- •1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •2. Особливості організації та планування розслідування розкрадань. Обставини, що підлягають установленню
- •3. Початковий етап розслідування розкрадань
- •1 Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька.- к.: ІиЮрс, 2001,-с. 458-459.
- •4. Особливості виконання окремих слідчих дій
- •Література
- •Тема 22 методика розслідування контрабанди
- •1. Криміналістична характеристика контрабанди
- •2. Типові слідчі ситуації, версії та планування розслідування
- •3. Взаємодія у ході розслідування контрабанди
- •4. Особливості виконання окремих слідчих дій у справах про контрабанду
- •Література
- •Тема 23 особливості розслідування податкових злочинів
- •1. Криміналістична характеристика податкових злочинів
- •2. Виявлення податкових злочинів
- •3. Методика розслідування податкових злочинів
- •Література
- •Тема 24 методика розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •1 Жерандо к. Безопасность движения: прошлое, настоящее, будущее / Пер. С фр- м.: Юрид. Лит-ра, 1983.
- •1. Порушення водіями - правил руху та експлуатації транс- порту, зокрема:
- •II група - несправності транспортних засобів:
- •2. Початковий етап розслідування
- •3. Змістовно-тактичні особливості проведення окремих слідчих дій початкового етапу
- •4. Подальший етап розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •Література
- •Тема 25 розслідування злочинів про незаконні дії з наркотичними засобами
- •1. Криміналістична характеристика злочинів про незаконні дії із наркотиками
- •10) «Відмивання» доходів, отриманих від наркобізнесу.
- •2. Розслідування злочинів про незаконні дії з наркотичними засобами
- •Література
- •Тема 26 особливості методики розслідування хабарництва
- •1. Особливості криміналістичної характеристики хабарництва
- •2. Порушення кримінальної справи і первинні слідчі дії
- •3. Планування та подальші слідчі дії завершального етапу розслідування
- •Література
- •Тема 27 особливості розслідування злочинів у справах за участі іноземців
- •1. Загальні тактичні та організаційні особливості розслідування у справах за участі іноземців
- •2. Особливості правового становища іноземців в Україні
- •3. Вивчення особи іноземця, який бере участь у кримінальному процесі
- •4. Особливості провадження слідчих дій за участі іноземних громадян
- •Література
- •Тема 14
- •Тема 15
- •Тема 16
- •Тема 17
- •Тема 18
- •Тема 25 і
- •Тема 26 і
І. І.Когутич
Курс лекцій
Київ • Атіка • 2008
УДК 348.9(042.3) ББК 67.52я7 К57
Рекомендовано Вченою радою юридичного факультету Львівсько/о національного університету ім. Івана Франка
Рецензенти:
Бічеичук П. Д.~ професор кафедри досудового розслідування навчаль-ію-иаукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Київського національного університету внутрішніх справ;
Подубинський Б. В.~ заступник прокурора Львівської області, старший радник юстиції.
Когутич І. І.
К57 Криміналістика: Курс лекцій.- К.: Атіка, 2008.- 888 с. • ISBN 978-966-326-251-2
Курс лекцій иідповідає програмі дисципліни «Криміналістика». Теми її матеріал лекцій - конкретизовані іі цілеспрямовані, що дає змогу використовувати їх не тільки в навчальному процесі, а й у практичній діяльності з розкриття й розслідування злочинів.
Три перші теми курсу містять: загальнотеоретичні питання, криміналістичну техніку і криміналістичну тактику. В інших - розглядається криміналістична методика розслідування злочинів.
Курс лекцій буде корисним не тільки для студентів, слухачів і курсантів, які вивчають криміналістику, а й для викладачів, аспірантів (ад'юнктів), іюшукувачів, для практичних працівників правоохоронних органів.
УДК 343.9(042.3) ББК 67.52я7
ISBN 978-966-326-251-2
© Когутич І. І., 2008
© Видавшіцтпо «Атіка», 2008
Переднє слово
Проблеми дослідження події злочину і діяльності з його розкриття, розслідування й попередження традиційно виступають основними для криміналістичної науки. За багато років криміналістикою набуто певного досвіду, напрацьовано методи, прийоми і рекомендації, що сприяють підвищенню ефективності кримінального переслідування на всіх, головно поки що на досудових, його стадіях. Проте невпинне урізноманітнення способів учинення злочинів, а також поява злочинів нових видів вимагає не тільки вдосконалення вже існуючих методів їх пізнання, а й у розроблення нових.
Запропонований курс лекцій з криміналістики є результатом досліджень, що проводяться кафедрою кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка протягом останніх 15-ти років. Базою дослідження стали не лише праці відомих вітчизняних і закордонних науков-ців-криміиалістів, а й результати узагальнення судової та прокурорсько-слідчої практики. Посібник підготовлено з урахуванням реалій сьогодснігя: на основі узагальнень конкретної протиправної діяльності останніх років (після прийняття Кримінального кодексу України 2001 р.); із використанням закордонного досвіду діяльності правоохоронних органів; із орієнтуванням на новітні досягнення науковців-криміналістів щодо використання технічних засобів, розроблених останнім часом, таких, що підвищують ефективність виявлення, вилучення й дослідження криміналістично значущої інформації.
Зміни до Кримінально-процесуального кодексу України від 21 червня та 12 липня 2001 р. суттєво видозмінили процес розкриття, розслідування й попередження злочинів. Умови реалізації принципів змагальності й рівності сторін, незалежності суддів вимагають відповідно персусвідомити не лише певні проблеми
організації н провадження окремих слідчих дій, а й загальнотеоретичні основи криміналістичних знань.
Цей курс лекцій відображає усталену і визнавану більшістю науковців систему криміналістики. Його структура відповідає загальноприйнятим уявленням про систему криміналістики та основні її розділи, що випливає з рівня розвитку цієї науки та обумовлено вимогами сучасної практики. Багато підходів до формулювання тих чи інших положень є авторсько-новацій-пимн.
Видається, що вивчення цього курсу лекцій дасть можливість створити цілісне уявлення про науку криміналістику і допоможе в набутті практичних навичок щодо провадження у кримінальних справах, адже загально відомо, що найкраща практика - це добре засвоєна теорія.
Тема 1
ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА І МЕТОДИ КРИМІНАЛІСТИКИ
1. Поняття і стислий нарис становлення криміналістики
Розвиток України як сувернної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, що закріплено в ст. 1 Конституції України, на даному етапі безпосередньо пов'язаний з подоланням кризи в економіці, підвищенням рівня життя народу і зміцненням правопорядку та результативністю діяльності правоохоронних органів та суду в боротьбі зі злочинністю. Від виваженого і цілеспрямованого вирішення цих завдань залежить забезпечення національної безпеки, прискорення здійснення реформ та стабільність у суспільстві. У розв'язанні назрілих економічних і соціальних проблем та подоланні злочинності важлива роль належить правовим знанням і багатьом юридичним наукам, у тому числі - криміналістиці.
Виникнення криміналістики (від лат. crimen - злочин, crimi-nalis - злочинний) - специфічної галузі узагальненої інформації про злочинну діяльність, а також про діяльність щодо виявлення, розкриття та розслідування злочинів і встановлення істини у процесі судочинства - обумовлюється розвитком держави і суспільства, оскільки цей процес безумовно потребував (вимагав) протидіяти злочинності, що як і право, виникла одночасно з державою.
А отже, виникли і спеціальні державні органи, па які й покладалася боротьба з правопорушеннями.
Виникнувши разом із державою, кримінальна юстиція була змушена вирішувати проблему пошуку способів установлення істини у правосудді.
Вже у священних книжках іудеїв, християн, мусульман - Торі (П'ятикпижжі), Біблії, Корані можна знайти опис способів пошуку такої істини: допиту, обшуку, впізнання (див.: Біблія - Буття, глави 4, 44 тощо; Коран - сура 12; Тора - кн. Ваікра тощо).
Вони згадуються і в пам'ятках права Риму, Греції, Русі, Німеччини, Китаю та ін.
Але це були, переважно, власне емпіричні рекомендації, узагальнення життєвого досвіду, що, Грунтуючись на здоровому глузді, використовувались у контексті тогочасного звичаєвого або писаного права.
Хоча вже й тоді деякі засоби і методи, що базувалися на досягненнях тогочасних наук, наприклад, способи встановлення підроблених грошей, виявлення підроблень у документах, дослідження знарядь заподіяння ушкоджень тощо.
Але, коли промислові революції в розвинених країнах спонукали якісні та кількісні зміни злочинності, коли виникла організована і професійна злочинність, життєвий досвід і здоровий глузд виявилися безсильними у боротьбі з нею: виникла гостра потреба в інших, ефективніших методах, і їх пошук став соціальним замовленням з боку держави та суспільства.
Історично криміналістика виникла як прикладна наука про практичні засоби і методи розслідування злочинів, які Грунтуються на розробках природничих і технічних наук.
Перші криміналістичні рекомендації містились у працях з кримінального процесу, таких, наприклад, як «Керівництво з судового розслідування» Людвіга фон Ягсмана (Франкфурт, т. 1 - 1838; Т. 2 - 1841; «Досвід стислого вказівника для провадження слідства» Миколи Орлова (М., 1833) або «Правила і форми про провадження слідства, складені за Зводом законів Омеляна Колоколона» (М., 1850)).
На основі цих рекомендацій і пошуків у сфері реєстрації та ототожнення особи злочинців від кінця XIX - початку XX ст. по* малося формування криміналістики як самостійної науки.
За кордоном її піонерами були:
Альфонс Бертільйон (1853-1914) - директор бюро ідентифікації Паризької полі цінної префектури, автор антропометричного методу криміналістичної реєстрації злочинців, системи опису ознак зовнішності людини - словесного портрета, методів метричного фотознімання на місці події та впізнаваль-пого (силіалітичпого) фотознімання. Першим запропонував термін «ідентифікація».
Вільям Гершель (1833-1917) - англійський криміналіст, першовідкривач феномена папілярних узорів як засобу ідентифікації особи.
Едмон Локар (1877-1966) - французький криміналіст і судовий медик, засновник Ліонської лабораторії техніко-поліцій-них методів. Розробив пороскопічний метод дослідження слідів пальців рук, графометричний метод дослідження почерку, методику багатьох експериментальних досліджень із використанням хімічних методів.
Генрі Фолдс (1843-1930) - англійський лікар-криміналіст, запропонував використовувати відбитки пальців, вилучених з місця події, для розшуку і встановлення злочинців.
Ганс Гросс (1847—1915) австрійський учений, професор університетів у Граці та Празі, довгий час викладав у Чернівецькому університеті; засновник першого у світі криміналістичного музею а Граці. Першим обгрунтував самостійний характер криміналістики, побудови її теми як науки. Його фундаментальні праці «Кримінальна психологія».- Грац, 1898; «Руководство для судебных следователей, чинов общей и жандармской полиции».- Грац, 1892 (протягом 1895-1896 рр. витримало три російськомовні перекладені видання); «Руководство для судебных следователей как система криминалистики».- Грац, 1898 (рос. ггерекл. СПб., 1908) - і досі не втратили енциклопедичного характеру. Саме Г. Гросс у 1897 році запропонував термін « кр и м і и ал і сти ка».
Рудольф-Арчибальд Рейсе (1876-1928) - швейцарський криміналіст, засновник однієї з перших в історії криміналістичних лабораторій і курсів для вивчення працівниками поліції наукових методів дослідження речових доказів у Лозанні.
Можна назвати ще прізвища таких криміналістів, як Роберт Гейндль, Стіфф Оттоленгі, Генрі Едуард, Френсіс Гальтон та ін.
Першими вітчизняними криміналістами були:
Євген Федорович Буринський (1849-1912) - батько судової фотографії, засновник першої вітчизняної судово-експертної лабораторії. Започаткував основи судового почеркознавства, запровадив у криміналістиці принцип криміналістичної трансформації.
Микола Сергійович Бокаріус (1869-1931) - доктор медицини, судовий медик і криміналіст, засновник і перший директор Харківського НДІ судової експертизи, засновник і редактор журналу «Архів кримінології і судової медицини».
Сергій Михайлович Потапов (1873-1957) - ініціатор створення теорії криміналістичної ідентифікації. Першим читав курс кримінальної техніки. З 1914 р. по 1919 р. завідував Київським кабінетом науково-судової експертизи, а з 1920 р. по 1922 р. був старшим науковим працівником Одеської лабораторії науково-судової експертизи.
Сергій Іванович Тихеико (1896-1971) - професор криміналістики, заслужений діяч науки і техніки, автор багатьох науконих досліджень у галузі судової експертизи, а також розроблення методики розслідування розкрадань.
Микола Прокопович Макаренко (1874-1945) - професор, завідувач кабінету науково-судової експертизи в Одесі від першого дня його утворення в 1914 році, а потім керівник Одеського НДІ судової експертизи (1925-1938). Працював над розробленням техніки розслідування злочинів.
Іван Миколайович Якимов (1884-1954). Започаткував єдиний методичний підхід до розслідування злочинів, детально дослідив різновиди слідчого огляду, розробив основи обшуку. Автор перших методичних посібників із криміналістики.
Сергій Миколайович Матвіїв (1881-1937) - доктор медицини і криміналістики. Сфера діяльності - експертиза речових доказів. Широкого розголосу набули його праці з дослідження розбитого скла: він установив ознаки, за якими можна визначити напрям пострілу або нанесення удару.
Цей перелік за бажанням можна продовжити.
На етапі виникнення і становлення криміналістика вважалася прикладною технічною дисципліною (так зазначали у своїх працях Р. ІО. Мале, В. І. Громов, Е. У. Зіцер).
Проте розвиток криміналістики, дослідження проблем криміналістичної тактики, а надто методики розслідування злочинів видозмінювали погляди па природу цієї науки: поряд з концепцією криміналістики - технічної дисципліни - виникли уявлення про неї як про правову науку, що в середині 50-х років XX ст. внаслідок наукових дискусій стали панівними.
Ці позиції знайшли відображення у працях С. ГІ. Митричева, А. І. Вінберга, О. Р. Ратінова, М. О. Селіванова, Р. С. Бєлкіна.
Криміналістику було віднесено до групи спеціальних юридичних наук таких, як: кримінологія, судова статистика, теорія оисративно-розшукової діяльності.
Прихильники цієї концепції стверджували, що криміналістка - правова наука, оскільки її предмет і об'єкти пізнання лежать у сфері правових явищ; її службова функція, завдання належать до правової сфери діяльності державних органів і до правових процесів (розслідування, судовий розгляд); усім рекомендаціям, що виробляються криміналістикою для практики, притаманний правовий характер, ґрунтуються вони на законі, відповідають йому.
Вважалося, що, звичайно, криміналістика пов'язана з багатьма науками, але ці зв'язки мають переважно локальний, вузькопаправлепий характер, тоді як основним «живлячим» середовищєм криміналістики є право, правові науки, слідча і судово-експертна практика.
Зрештою, ця позиція обґрунтовувалася тим, що історично криміналістика зародилась у надрах саме правової, кримінально-процесуальної науки.
Поодинокі спроби по-іншому подивитися на природу криміналістики, наприклад, пропозицію Петра Гнатовича Тарасова-Родіопова розмежувати у криміналістиці дві частини: правову (оперативно-криміналістична техніка, тактика і методика) і природничо-техпічну (криміналістична експертиза), було відкинуто.
І все ж, сучасний стан і тенденція розвитку криміналістики під впливом процесів інтеграції та диференціації наукового знання привели до потреби перегляду традиційних уявлень про правову природу криміналістики.
Стало очевидним, що не всі об'єкти пізнання і не ввесь предмет криміналістики (про який буде йти мова далі) лежать у сфері правових явищ.
Поза нею перебувають закономірності механізму злочинної діяльності, закономірності виникнення інформації про злочин і злочинців тощо.
Вважають, що головною службовою функцією криміналістики є розроблення (для потреб практики, боротьби зі злочин-ністю)'відповідних засобів, методів і рекомендацій, надання цій боротьбі допомоги науковими положеннями.
Але цю ж функцію виконують, наприклад, судова медицина, логіка доказування, судова бухгалтерія та інші галузі знань, що аж ніяк не належать до правових наук.
Від протилежного треба сьогодні відповідати на запитання, чи всі рекомендації криміналістики зв'язані із законом?
Адже немає нічого правового, наприклад, у способах фотографування па місці події, виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів пальців рук, знарядь злому тощо, не кажучи вже про експертні методики, що розроблені для експертних досліджень цих і схожих об'єктів.
У сучасних умовах зв'язки криміналістики з іншими науками - не правовими - мають не вузьконаправлений, локальний характер, а можливо навіть визначальний для її розвитку, у чому легко переконатися, звернувшись до змісту її розділів.
Це аж ніяк не зменшує значення для криміналістики правових наук, правової практики і робить беззмістовними, непотрібними спроби визначити, що ж для криміналістики є важливішим: техніка чи право?
Отже, криміналістика в її сучасному вигляді належить до міждисниплінних сфер наукового знання, її природа має інтеграл ьниії характер.
Криміналістика - наука, що динамічно розвивається, її су-спільно-державпе значення зростає водночас із зростаючою актуальністю проблеми підвищення ефективності боротьби зі злочинністю.
У розвитку вітчизняної криміналістики загальноприйнятим є її поділ на три етани:
Перший - її становлення і накопичення емпіричного матеріалу (кінець XIX ст.- 1930-ті роки);
Другий - формування окремих криміналістичних теорій (кінець 1930-х - кінець 1960-х років);
Третій - формування загальної теорії криміналістики і подальшого розвитку окремих її теорій (від кінця 60-х років дотепер).
Сучасний розвиток і впровадження криміналістичних знань в Україні безпосередньо пов'язані з науковою та практичною діяльністю науково-дослідних інститутів Міністерства Юстиції України, відповідними галузевими кафедрами провідних юридичних вишів України (Києва, Харкова, Львова, Одеси), а також діяльністю ексиертно-криміналістичних підрозділів МВС, СБУ, МОЗ, Міністерства оборони України.
Науковці, які працювали та очолювали ці заклади (С. І. Ти-хенко, М. М. Гроздинський, В. П. Колмаков, В. І. Фаворський, М. А. Петров, А. Д. Кисельов, С. М. Матвіїв, Б. Р. Киричин-ський та ін.) підготували плеяду науковців, які складають ядро українських криміналістів: В. О. Коновалова, О. Н. Колеснічен-ко, В. К. Лисичепко, М. В. Салтевський, Г. А. Матусовський, М. Я. Ссгай, В. Г. Гончаренко, В. Ю. Шепітько, В. А. Журавель, А. В. Іщспко, О. П. Сиігерьов, В. С. Кузьмичов, О. А. Киричен-ко, П. Д. Біленчук, В. Д. Басай та ін.
Сьогодні практично неможливо уявити ефективну організацію профілактики,і розслідування злочинів без використання криміналістичних знань, навичок і вмінь.
Вони є необхідними свідкові й потерпілому, слідчому і адвокату, криміналісту й судді.
Сьогодні усі люди так чи інакше стикаються зі злочинним світом, страждають від нього, а тому варто знати і певною мірою володіти криміналістичними знаннями для захисту своїх прав як у правовому чи фаховому, так і суто людському значенні.