Терехова Д. І. Вступ до мовознавства
.pdf2. |
Тема 1.2. Природа, сутність, функції та |
5 |
|
1 |
|
|
будова мови. |
2 |
Теорія лінгваль- |
1 |
Усне вибіркове |
|
Лекція 2. |
|
ної відносності |
|
опитування. |
|
Мова, її суспільна природа, функції та |
|
Сепіра -Уорфа. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
будова. |
|
|
|
|
|
Мета вивчення: з’ясувати сутність і природу мови, |
|
|
|
|
|
її функції і будову, взаємозв’язок мови і мислення, |
|
|
|
|
|
мови і мовлення. |
|
|
|
|
|
Провідна ідея: мова і мислення перебувають |
|
|
|
|
|
у діалектичній єдності, проте вони не тотожні, |
|
|
|
|
|
оскільки різняться за функціями та будовою своїх |
|
|
|
|
|
основних одиниць. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: суспільний характер мови, її |
|
|
|
|
|
функції. Поняття «свідомість», «мова» і «мислення». |
|
|
|
|
|
Єдність мови і мислення. Відмінності між мовою та |
|
|
|
|
|
мисленням. Вселюдський характер мислення та |
|
|
|
|
|
національна специфіка окремих мов. Типи мислен |
|
|
|
|
|
ня. Невербальне мислення. Роль мови у процесі |
|
|
|
|
|
пізнання. Мова як знакова система. Мова і мовлен |
|
|
|
|
|
ня. Структура мови. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: мислення, свідомість, вербальне |
|
|
|
|
|
та невербальне мислення; поняттєве, чуттєво- |
|
|
|
|
|
образне, технічне мислення, мовлення, знак, систе |
|
|
|
|
|
ма, структура, рівень мовної системи. |
|
|
|
|
3. |
Практичне заняття 1. Предмет, завдання |
2 |
|
|
Усне вибіркове |
|
та методи мовознавства. Природа, сут- |
|
|
|
опитування, |
|
ність, функції та будова мови. |
|
|
|
письмовий ек |
|
Мета та короткий зміст: закріпити основні |
|
|
|
спрес-контроль, |
|
|
|
|
реферат, тесту |
|
|
питання тем попередніх лекцій: лінгвістика як на |
|
|
|
|
|
|
|
|
вання, доповідь з |
|
|
ука. Зародження і розвиток мовознавства. Місце |
|
|
|
|
|
|
|
|
проблеми вза- |
|
|
лінгвістики в системі наук. Основні розділи мово |
|
|
|
|
|
|
|
|
ємозв’язку мови |
|
|
знавства. Методи дослідження мови. |
|
|
|
|
|
|
|
|
та мислення, |
|
|
Суспільний характер мови, її функції. Поняття |
|
|
|
|
|
|
|
|
тестування. |
|
|
«свідомість», «мислення» і «мова». Єдність мови |
|
|
|
|
|
і мислення. Відмінності між мовою і мисленням. |
|
|
|
|
|
Вселюдський характер мислення та національна |
|
|
|
|
|
специфіка окремих мов. Типи мислення. Вербальне |
|
|
|
|
|
та невербальне мислення. Роль мови у процесі |
|
|
|
|
|
пізнання. Мова як знакова система. Мова і мовлен |
|
|
|
|
|
ня. Структура мови. |
|
|
|
|
11
4. |
Тема 1.3. Походження і розвиток мови. |
|
|
|
|
|
Лекція 3. |
3 |
Закономірності |
1 |
Усне вибіркове |
|
Походження та історичний розвиток мов. |
2 |
розвитку мов. |
1 |
опитування. |
|
Специфіка |
|
|||
|
Мета вивчення: осмислити гіпотези про похо |
|
розвитку різних |
|
|
|
дження мови, їх гіпотетичність; з’ясувати загальні |
|
рівнів мовної |
|
|
|
закономірності розвитку мов. |
|
системи. |
|
|
|
Провідна ідея: мова – складне соціальне явище, |
|
|
|
|
|
яке постійно розвивається за об’єктивними за |
|
|
|
|
|
конами. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: проблема походження мови. |
|
|
|
|
|
Гіпотези про походження мови. Первісні центри |
|
|
|
|
|
виникнення мови. Закономірності розвитку мов. |
|
|
|
|
|
Розвиток і функціонування мов у різні історичні |
|
|
|
|
|
епохи. Формування національної мови. Літературна |
|
|
|
|
|
мова і діалекти. Штучні мови. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: гіпотези походження мови, |
|
|
|
|
|
гіпотеза моногенезу, гіпотеза полігенезу, зовнішні |
|
|
|
|
|
чинники розвитку мов, внутрішні чинники розвит |
|
|
|
|
|
ку мов, диференціація, інтеграція, конвергенція, |
|
|
|
|
|
дивергенція, субстрат, суперстрат, адстрат, |
|
|
|
|
|
літературна мова, діалект, піджин, креольська мова, |
|
|
|
|
|
штучна мова. |
|
|
|
|
5. |
Тема 1.4. Мови світу та їх класифікація. |
6 |
|
2 |
|
|
Лекція 4. |
2 |
Вивчити генеало- |
2 |
Усне вибіркове |
|
Мови світу, їх вивчення та класифікація. |
|
гічну класифіка- |
|
опитування. |
|
Мета вивчення: осмислити основні класифікації |
|
цію мов. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мов світу та принципи їх побудови. |
|
|
|
|
|
Провідна ідея: мови світу класифікуються |
|
|
|
|
|
за спорідненістю на основі діахронічного їх |
|
|
|
|
|
дослідження, за аломорфізмом та ізоморфізмом |
|
|
|
|
|
структури мовних одиниць, на основі синхронічного |
|
|
|
|
|
дослідження мов. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: типи класифікацій мов світу |
|
|
|
|
|
(структурно-типологічна, генеалогічна, ареальна, |
|
|
|
|
|
функціональна, соціолінгвістична, фонологічна, |
|
|
|
|
|
синтаксична). Порівняльно-історичне мовознав |
|
|
|
|
|
ство. Генеалогічна класифікація мов. Стан і пер |
|
|
|
|
|
спективи розвитку автохтонних мов. Структурно- |
|
|
|
|
|
типологічні та генетичні ознаки мов народів і народ |
|
|
|
|
|
ностей України. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: мовна сім’я, група мов, мовна |
|
|
|
|
|
універсалія, аглютинація, фузія, інкорпорація, |
|
|
|
|
|
аморфні (ізолюючі) мови, аглютинативні мови, |
|
|
|
|
|
флективні мови, інкорпоруючі (полісинтетичні) |
|
|
|
|
|
мови. |
|
|
|
|
12
6. |
Практичне заняття 2. Гіпотези походжен- |
2 |
|
|
Усне вибіркове |
|
ня мови. Основні процеси мовного розви- |
|
|
|
опитування, |
|
тку. Класифікації мов світу. |
|
|
|
експрес-кон |
|
Мета та короткий зміст: розкрити сутність |
|
|
|
троль, тесту |
|
|
|
|
вання, доповідь |
|
|
різноманітних гіпотез походження мови. Первісні |
|
|
|
|
|
|
|
|
з проблем |
|
|
центри виникнення мови. Історичний розви |
|
|
|
|
|
|
|
|
походження та |
|
|
ток мов. Основні процеси мовного розвитку – |
|
|
|
|
|
|
|
|
розвитку мов, |
|
|
диференціація, інтеграція. Розвиток |
|
|
|
|
|
|
|
|
їх класифікації, |
|
|
і функціонування мов у різні історичні епохи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
реферат. |
|
|
Класифікації мов світу (структурно-типологічна, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
генеалогічна, ареальна, функціональна, |
|
|
|
|
|
соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична). |
|
|
|
|
|
Порівняльно-історичне мовознавство. Генеалогічна |
|
|
|
|
|
класифікація мов. Стан і перспективи розвитку ав |
|
|
|
|
|
тохтонних мов. Структурно-типологічні та генетичні |
|
|
|
|
|
ознаки мов народів і народностей України. |
|
|
|
|
7. |
Тема 1.5. Фонетика і графіка. |
6 |
Будова |
2 |
|
|
Лекція 5.Фонетика. Три аспекти вивчення |
2 |
мовленнєвого |
2 |
Усне вибіркове |
|
апарату людини. |
||||
|
звуків. Фонетичні процеси. Графіка. |
|
|
опитування. |
|
|
|
|
|
||
|
Мета вивчення: розглянути фонетику як науку, |
|
|
|
|
|
предмет фонетики, її розділи, аспекти вивчення |
|
|
|
|
|
звуків мови та фонетичні процеси; охарактеризува |
|
|
|
|
|
ти етапи формування письма. |
|
|
|
|
|
Провідна ідея: фонетика – наука, яка вивчає |
|
|
|
|
|
звуки мови; письмо – особлива знакова система |
|
|
|
|
|
спеціальних графічних знаків для фіксації мовних |
|
|
|
|
|
текстів. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: фонетика, її розділи. Предмет |
|
|
|
|
|
фонетики. Аспекти вивчення мовних звуків. Харак |
|
|
|
|
|
теристика звуків в акустичному та фізіологічному |
|
|
|
|
|
аспектах. Класифікація звуків за основними і додат |
|
|
|
|
|
ковими ознаками. Фонетичні процеси. Фонетичні |
|
|
|
|
|
закони. Транскрипція і транслітерація. Загальне |
|
|
|
|
|
поняття про письмо, передумови його виникнен |
|
|
|
|
|
ня та типи. Виникнення, етапи і форми розвитку |
|
|
|
|
|
графічного письма. Графіка. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: звук, акустичний |
|
|
|
|
|
аспект, фізіологічний аспект, лінгвістичний |
|
|
|
|
|
(функціональний) аспект, мовленнєвий апарат, |
|
|
|
|
|
артикуляція, фонема, асиміляція, дисиміляція, |
|
|
|
|
|
акомодація, діереза, гаплологія, епентеза, мета |
|
|
|
|
|
теза, субституція, редукція, протеза, «предметне |
|
|
|
|
|
письмо», піктографія, ідеографія, фонографічне |
|
|
|
|
|
письмо, алфавіт, транскрипція, транслітерація. |
|
|
|
|
8. |
Практичне заняття 3. Фонетика. |
2 |
|
|
Усне вибіркове |
|
Три аспекти вивчення звуків. |
|
|
|
опитування, |
|
Фонетичні процеси. |
|
|
|
бесіда, письмове |
|
Мета та короткий зміст: Фонетика, її розділи. |
|
|
|
опитування, ек |
|
|
|
|
спрес-контроль, |
|
|
Предмет фонетики. Аспекти вивчення звуків. Харак |
|
|
|
|
|
|
|
|
тестування. |
|
|
теристика звуків в акустичному та фізіологічному |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
аспектах. Класифікація звуків за основними та до |
|
|
|
|
|
датковими ознаками. Фонетичні процеси. |
|
|
|
|
|
Позиційні, комбінаторні, спонтанні зміни звуків. |
|
|
|
|
|
Фонетичні закони. |
|
|
|
|
13
9. |
Тема 1.6. Фонологія. Учення про фонему. |
6 |
|
2 |
|
|
Лекція 6. |
2 |
Порівняти |
2 |
Усне вибіркове |
|
Лінгвістичний аспект у вивченні звуків. |
|
фонологічні |
|
опитування. |
|
Мета вивчення: осмислити лінгвістичну характе |
|
системи мов, які |
|
|
|
|
вивчають сту |
|
|
|
|
ристику звуків. |
|
|
|
|
|
|
денти. |
|
|
|
|
Провідна ідея: фонологія – наука про фонеми. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основні проблеми: Фонологія, предмет її ви |
|
|
|
|
|
вчення. Фонема і звук. Диференційні та інтегральні |
|
|
|
|
|
ознаки фонем. Позиції фонем. Фонологічна систе |
|
|
|
|
|
ма мови. Фонологічні школи. Орфографія. Принци |
|
|
|
|
|
пи орфографії. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: фонема, диференційні ознаки |
|
|
|
|
|
фонем, інтегральні ознаки фонем, варіант фо |
|
|
|
|
|
неми, варіація, алофон; орфографія, принципи |
|
|
|
|
|
орфографії. |
|
|
|
|
10. |
Практичне заняття 4. Фонологія. Графіка |
2 |
|
|
Усне вибіркове |
|
та орфографія. |
|
|
|
опитування, |
|
Мета та короткий зміст: фонологія, предмет |
|
|
|
бесіда, письмове |
|
|
|
|
опитування, ек |
|
|
її вивчення. Диференційні та інтегральні ознаки |
|
|
|
|
|
|
|
|
спрес-контроль, |
|
|
фонем. Позиції фонем. Фонологічна система мови. |
|
|
|
|
|
|
|
|
тестування. |
|
|
Варіанти і варіації фонем. Фонологічні школи. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Письмо. Основні етапи розвитку письма. |
|
|
|
|
|
Орфографія. Принципи орфографії. |
|
|
|
|
11. |
Тема 1.7. Лексикологія. |
4 |
|
2 |
|
|
Лексична система мови. |
2 |
Лексикографія. |
2 |
|
|
Лекція 7. |
|
Типи словників. |
|
|
|
Слово та його значення. |
|
Фразеологія. |
|
|
|
|
Класифікація |
|
|
|
|
Лексико-семантична система мови. |
|
|
|
|
|
|
фразеологізмів. |
|
|
|
|
Мета вивчення: осмислити слово як основну |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
одиницю мови, принципи побудови лексико- |
|
|
|
|
|
семантичної системи мови. |
|
|
|
|
|
Провідна ідея: слово – основна структурно- |
|
|
|
|
|
семантична одиниця мови. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: лексикологія, її розділи |
|
|
|
|
|
та предмет вивчення. Слово як одиниця мови. |
|
|
|
|
|
Відмінність слова від речення та морфеми. Основні |
|
|
|
|
|
функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне |
|
|
|
|
|
значення. Слово, поняття, концепт. Лексична систе |
|
|
|
|
|
ма мови. Проблеми класифікації слів: а) за значен |
|
|
|
|
|
ням; б) за сферою вживання; в) у стилістичному |
|
|
|
|
|
аспекті. Слово в семантичному полі: синоніми, |
|
|
|
|
|
антоніми, омоніми і пароніми. |
|
|
|
|
|
Зміна значень слів. Способи перенесення назв. |
|
|
|
|
|
Способи збагачення словникового складу мови. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: лексема, полісемія, метафо |
|
|
|
|
|
ра, метонімія, синекдоха, омонімія, омоформи, |
|
|
|
|
|
омофони, омографи, синонімія, антонімія, гіперо- |
|
|
|
|
|
гіпонімія, конверсія, денотат, сигніфікат, концепт. |
|
|
|
|
14
12. |
Тема 1.8. Лексика з погляду її походжен- |
8 |
|
4 |
|
|
ня. Стилістична диференціація словнико- |
2 |
Лексикографія. |
2 |
|
|
вого складу мови. |
|
Виписати |
|
|
|
Лекція 8. |
|
словникові статті |
|
|
|
|
з основних типів |
|
|
|
|
Словниковий склад мови. Фразеологія. |
|
|
|
|
|
|
словників. |
|
|
|
|
Лексикографія. |
|
|
|
|
|
|
Фразеологія. |
|
|
|
|
Мета вивчення: розглянути історичні зміни слов |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
никового складу мови. |
|
|
|
|
|
Провідна ідея: лексична система мови постійно |
|
|
|
|
|
змінюється. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: причини історичних змін у |
|
|
|
|
|
лексиці. Історична лексикологія та етимологія. |
|
|
|
|
|
Принципи етимологічного дослідження. «Народна» |
|
|
|
|
|
етимологія. Стилістична диференціація словнико |
|
|
|
|
|
вого складу мови. Фразеологія. Лексикографія. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: історизм, архаїзм, неологізм, |
|
|
|
|
|
запозичення, табу, евфемізм, етимологія, ней |
|
|
|
|
|
тральна лексика, стилістично забарвлена лексика; |
|
|
|
|
|
фразеологізм, словник, словникова стаття. |
|
|
|
|
13. |
Практичне заняття 5. Лексико-семантична |
2 |
|
|
Співбесіда, |
|
система. |
|
|
|
вибіркове опиту |
|
Мета та короткий зміст: лексикологія, її розділи |
|
|
|
вання, доповідь |
|
|
|
|
з теми семінару, |
|
|
та предмет вивчення. Слово як одиниця мови. |
|
|
|
|
|
|
|
|
тестування. |
|
|
Відмінність слова від речення та морфеми. Основні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
функції слова. Лексема, словоформа. Лексичне |
|
|
|
|
|
значення. Слово, поняття, концепт. Лексична си |
|
|
|
|
|
стема мови. Проблема класифікації слів. Слово в |
|
|
|
|
|
семантичному полі. |
|
|
|
|
|
Розвиток лексики. Історичні зміни в лексиці. Спо |
|
|
|
|
|
соби збагачення словникового складу. Етимологія, |
|
|
|
|
|
принципи наукової етимології. Фразеологія, типи |
|
|
|
|
|
фразеологізмів. Лексикографія. |
|
|
|
|
15
14. |
Тема 1.9. Граматика. Граматичні значення, |
6 |
|
2 |
|
|
категорії, способи. |
2 |
Морфеміка. Гра- |
2 |
Усне вибіркове |
|
Лекція 9. |
|
матична форма |
|
опитування. |
|
Граматична система мови. Своєрідність |
|
слова. Синтети- |
|
|
|
|
чні, аналітичні |
|
|
|
|
граматичних значень, граматичних катего- |
|
форми слова. |
|
|
|
рій і способів. |
|
Історична змін- |
|
|
|
Мета вивчення: сформувати поняття про грама |
|
ність способів |
|
|
|
|
вираження |
|
|
|
|
тичну будову мови як універсальне явище. |
|
|
|
|
|
|
граматичних |
|
|
|
|
Провідна ідея: граматичні значення є додатковими |
|
|
|
|
|
|
значень. |
|
|
|
|
(супровідними) щодо лексичних і служать для по |
|
|
|
|
|
значення різних зв’язків між предметами і явищами. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: граматика, її розділи. Предмет |
|
|
|
|
|
граматики. Основні одиниці граматичної будови |
|
|
|
|
|
мови. Граматичне значення. Граматичні категорії. |
|
|
|
|
|
Лексико-граматичні розряди (категорії). Структу |
|
|
|
|
|
ра слова. Способи словотвору. Історичні зміни у |
|
|
|
|
|
морфологічній будові слова. Граматичні значення і |
|
|
|
|
|
способи. Типологічна класифікація мов. |
|
|
|
|
|
Частини мови. Основні критерії визначення частин |
|
|
|
|
|
мови. З історії питання про частини мови. Харак |
|
|
|
|
|
теристика основних частин мови та своєрідність їх |
|
|
|
|
|
виявлення у мовах світу. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: морфологія, синтаксис, |
|
|
|
|
|
дериватологія, класифікаційні (словотворчі, |
|
|
|
|
|
дериваційні), реляційні категорії, лексико- |
|
|
|
|
|
граматичний розряд, морфеміка, морфема, |
|
|
|
|
|
корінь, афікс, сегментні морфеми, несегментні, |
|
|
|
|
|
нульові, суперсегментні морфеми, частина мови, |
|
|
|
|
|
самостійна частина мови, службова частина |
|
|
|
|
|
мови, іменник, прикметник, дієслово, вербоїд, |
|
|
|
|
|
прислівник, займенник, прийменник, післяйменник, |
|
|
|
|
|
артикль, частка, сполучник, предикатив, формаль |
|
|
|
|
|
но-граматичний (морфологічний) критерій, семан |
|
|
|
|
|
тичний критерій, синтаксичний критерій. |
|
|
|
|
15. |
Практичне заняття 6. Граматичні значен- |
2 |
|
|
Бесіда, доповідь |
|
ня, категорії, способи. Частини мови. |
|
|
|
з проблем |
|
Мета та короткий зміст: закріпити лекційний |
|
|
|
класифікації |
|
|
|
|
граматичних |
|
|
матеріал, розкрити такі питання: граматика, її |
|
|
|
|
|
|
|
|
значень, грама |
|
|
розділи. Предмет граматики. Основні одиниці |
|
|
|
|
|
|
|
|
тичних способів, |
|
|
граматичної будови мови. Граматичне значення. |
|
|
|
|
|
|
|
|
реферати, тесту |
|
|
Граматичні категорії. Лексико-граматичні розряди |
|
|
|
|
|
|
|
|
вання. |
|
|
(категорії). Структура слова. Способи словотво |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ру. Історичні зміни у морфологічній будові слова. |
|
|
|
|
|
Граматичні значення і способи. Типологічна |
|
|
|
|
|
класифікація мов. |
|
|
|
|
|
Морфологія. Частини мови. Основні критерії |
|
|
|
|
|
визначення частин мови. З історії питання про |
|
|
|
|
|
частини мови. Характеристика основних частин |
|
|
|
|
|
мови та своєрідність їх виявлення у мовах світу. |
|
|
|
|
16
16. |
Тема 1.10. Граматика. |
6 |
|
2 |
|
|
Словосполучення і речення. |
2 |
Актуальне члену |
2 |
Усне вибіркове |
|
Лекція 10. |
|
вання речення, |
|
опитування. |
|
|
основні засоби |
|
|
|
|
Синтаксис. Словосполучення та речення. |
|
актуального |
|
|
|
Мета вивчення: визначити основні ознаки та прин |
|
членування. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ципи класифікації словосполучень і речень. |
|
|
|
|
|
Провідна ідея: шлях до речення лежить через |
|
|
|
|
|
словосполучення. |
|
|
|
|
|
Основні проблеми: словосполучення та їх |
|
|
|
|
|
типи (прості, складні й комбіновані, лексичні й |
|
|
|
|
|
синтаксичні, сурядні та підрядні, предикативні й |
|
|
|
|
|
непредикативні). Синтаксичні зв’язки слів. Речення |
|
|
|
|
|
як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення. |
|
|
|
|
|
Структура речень. Моделі, схеми речення й суджен |
|
|
|
|
|
ня. Типи речень. |
|
|
|
|
|
Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування |
|
|
|
|
|
речення. |
|
|
|
|
|
Ключові поняття: словосполучення, речення, |
|
|
|
|
|
валентність, актанти, прості, складні, комбіновані, |
|
|
|
|
|
лексичні, синтаксичні, сурядні, підрядні, |
|
|
|
|
|
предикативні, непредикативні словосполучення, |
|
|
|
|
|
узгодження, керування, координація, приляган |
|
|
|
|
|
ня, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет, |
|
|
|
|
|
предикативність, модальність, диктум, пропозиція, |
|
|
|
|
|
тема, рема. |
|
|
|
|
17. |
Практичне заняття 7. Словосполучення і |
2 |
|
|
Бесіда, усне |
|
речення. |
|
|
|
вибіркове |
|
Мета та короткий зміст: ознайомити студентів |
|
|
|
опитування, |
|
|
|
|
письмовий ек |
|
|
з основними типами словосполучень та речень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
спрес-контроль, |
|
|
Синтаксичні зв’язки слів. Речення як комунікативна |
|
|
|
|
|
|
|
|
тестування. |
|
|
одиниця. Основні ознаки речення. Структура |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
речень. Моделі, схеми речення й судження. Типи |
|
|
|
|
|
речень. |
|
|
|
|
|
Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування |
|
|
|
|
|
речення. |
|
|
|
|
17
3.ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
3.1.Лекція 1. Предмет, завдання та методи мовознавства
План
1.Мовознавство як наука.
2.Зародження і розвиток мовознавства.
3.Місце лінгвістики в системі наук.
4.Основні розділи та напрями мовознавства.
5.Методи лінгвістичних досліджень.
Література
Основна література
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 7–38. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 8–36. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К.,
1974. – С. 24–43.
Кодухов В. И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М., 1987. –
С.6–20.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 7–32. Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001. –
С.15–59.
Додаткова література
Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке. – М., 2005.
Алпатов В. М. 150 языков и политика: 1917-2000. Социолингвистические проблемы СССР и постсоветского пространства. – М., 2000.
Амирова Т. А., Ольховиков Б. А., Рождественский Ю. В. Очерки по истории лингвистики. – М., 1975.
Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк). – М., 1966.
Бардина Н. В. Проблеми сучасної прикладної лінгвістики // Мова. – Одеса, 2004.
Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис: Навч. посіб. – К., 2006. – С. 5–17.
18
Белл Р. Т. Социолингвистика: Цели, методы и проблемы. – М., 1980.
Білецький А. О. Про мову й мовознавство. – К., 1996. Будагов Р. А. Что такое общественная природа языка? //
Вопросы языкознания. – 1975. – № 3.
Будагов Р. А. Язык – реальность – язык. – М., 1983. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. Серія
друга // Вибр. твори: у 5 т. – К., 1975. – Т. 1. – С. 166–237. Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику. – М., 1959. Залевская А. А. Введение в психолингвистику. – М., 1999. Горбач О. Російська мова на Україні // Енциклопедія украї-
нознавства. – Л., 1998. – Т. 7. – С. 2571–2573.
Звегинцев В. А. История языкознания ХІХ и ХХ веков в очерках и извлечениях. 3-е изд. – М., 1964. – Ч. 1; 1965. – Ч. 2.
Методи лінгвістичних досліджень: Навч. посібник / Л. П. Іванова. – К., 1995.
Мусиенко В. П. Введение в психолингвистику. – К., 1997. Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство: Істо
рія лінгвістичної думки. – К., 1985.
Кондрашов Н. А. История лингвистических учений. – М., 1979.
Лейчик В. М. Терминоведение. Предмет, методы, структура.
– М., 2006.
Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – М., 1999.
О соотношении синхронного анализа и исторического изучения языка. – М., 1961.
Общее языкознание: Методы лингвистических исследований / Под ред. Б. А. Серебренникова. – М., 1973.
Пінчук О. Ф. Нариси з етнота соціолінгвістики. – К., 2005. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. –
К., 1999.
Солнцев В. М. Язык как структурно-системное образование.
– М., 1977.
Сусов И. П. Введение в теоретическое языкознание. Электронный учебник, 1999. http://homepages.tversu.ru//~ips/ LingFakl.htm
Сусов И. П. Введение в языкознание: учебник для студентов лингвистических и филологических специальностей. – М., 2007.
– С. 5–29.
Тараненко О. О. Мовна ситуація та мовна політика в сучасній
19
Україні (на загальнослов’янському тлі) // Мовознавство. – 2003.
– № 2–3.
Хоккет Ч. Ф. Проблема языковых универсалий // Введение в языковедение: Хрестоматия: Учебн. пособие для студентов вузов / Сост. А. В. Блинов, И. И. Богатырева, В. П. Мурат, Г. И. Рапова. – М., 2000. – С. 82–91.
Чикобава А. С. Проблемы языка как предмета языкознания.
–М., 1959.
3.2.Лекція 2. Мова, її суспільна природа, функції та будова
План
1.Природа і сутність мови.
2.Мова і мислення. Типи мислення: поняттєве, чуттєво-образ- не, технічне. Вербальне та невербальне мислення.
3.Мова і мовлення.
4.Мова як знакова система.
5.Структура мови.
6.Мова і суспільство. Загальнонародна мова та її диференці-
ація.
7.Функції мови.
Література
Основна література
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 18–38. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 36–68. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К.,
1974. – С. 24–43.
Кодухов В. И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М., 1987.
– С. 21–44.
Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 7–32. Реформатский А. А. Введение в языковедение. – М., 2001.
– С. 15–59.
Додаткова література
АлефиренкоН.Ф.Современные проблемы науки о языке. – М., 2005.
20