- •1. СИЛЬНОДІЮЧІ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ТА ЇХ УРАЖАЮЧА ДІЯ
- •Сильнодіючі отруйні речовини
- •Найбільш небезпечні хімічні речовини.
- •Сильно токсичні хімічні речовини. До них відносяться:
- •Помірно токсичні, малотоксичні та практично нетоксичні хімічні речовини.
- •Для характеристики токсичності СДОР використовуються наступні показники:
- •Хімічні речовини, здатні викликати масові ураження при аваріях, які супроводжуються їх викидом (витіканням),
1
Кафедра військової підготовки
ОДЕСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Групове заняття - 3
Тема 3: Хімічна зброя та сильнодіючі отруйні речовини.
Заняття 2. Сильнодіючі отрутні речовини та їх уражаюча дія.
2
Навчальні питання і розподіл часу:
1. Сильнодіючі отрутні речовини та їх уражаюча дія.
3
Навчальна література:
Мясников В.В. Защита от оружия массового поражения. М.: Воениздат, 1989.
Владимиров В.А. Сильнодействующие ядовитые вещества и защита от них. – М.: Воениздат, 1989.
В.Н.Александров, В.И.Емельянов. Отравляющие вещества. – М.: Воениздат, 1990.
Зброя масового ураження та захист від неї. Пам’ятка військовослужбовцю / Під ред.
В.М.Литвака. – Київ, 2002.
1. СИЛЬНОДІЮЧІ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ТА ЇХ УРАЖАЮЧА ДІЯ
Сильнодіючі отруйні речовини
(СДОР)
це токсичні речовини, які зберігаються та обертаються у великих кількостях в промисловості та на транспорті, здатні при зруйнуванні (аварії) на об’єктах легко переходити в атмосферу та викликати масові ураження особового складу і цивільного населення.
Найбільш небезпечні хімічні речовини.
До них відносяться:
деякі сполуки металів (органічні та неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та ін.);
карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та ін.);
речовини, що містять ціаногрупу (синильна кислота та її солі, нітрили, органічні ізоціанати);
сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки та ін.);
фторорганічні сполуки (фторетанол, фтороцтова кислота і т.п.);
хлоргідрини;
галогени (фтор, хлор, бром);
інші сполуки (етиленоксид, фосген та ін.).
Сильно токсичні хімічні речовини. До них відносяться:
мінеральні та органічні кислоти (сірчана, азотна та ін.);
луги (аміак, їдкий калій та ін.);
сполуки сірки (диметил сульфат, сірковуглець, хлорид сірки та ін.);
хлор та бромзаміщені похідні вуглеводи (хлористий та бромистий метил);
деякі спирти та альдегіди кислот;
органічні та неорганічні нітро та аміносполуки (гідразин, анілін, нітробензол та ін.);
феноли, крезоли та їх похідні;
гетероциклічні сполуки.
Помірно токсичні, малотоксичні та практично нетоксичні хімічні речовини.
Особливу групу речовин складають пестициди – препарати, призначені для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками та бур’янами.
Багато з цих сполук токсичні для людини.
За хімічною будовою пестициди можна поділити на групи:
-фосфорорганічні сполуки (карбофос, хлорофос та ін.);
-карбонати (севін, карботіон);
-хлорорганічні сполуки (ДДТ, дильдрин, гексахлоран);
-ртутьорганічні сполуки (метил ртуть, ацетат, метоксиетил ртуті та ін.);
-похідні феноскиоцтової кислоти;
-похідні дипіридилу (паракват, дикват та ін.);
-органічні нітросполуки (динітрофенол).
Для характеристики токсичності СДОР використовуються наступні показники:
порогова концентрація – найменша кількість речовини, яка може викликати фізіологічний ефект;
граничнодопустима концентрація (ГДК) – це максимально допустима концентрація, яка при постійній дії на людину впродовж робочого дня не може викликати через тривалий проміжок часу захворювань або патологічних змін;
смертельна концентрація;
смертельна доза.
Хімічні речовини, здатні викликати масові ураження при аваріях, які супроводжуються їх викидом (витіканням), поділяються на групи:
перша група – речовини з переважно задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин);
друга група – речовини переважно загально отруйної дії (окис вуглецю, синильна кислота, динітрофенол);
третя група – речовини з задушливою та загально отруйною дією (акрилонітрил, сірководень, оксиди азоту);
четверта група – нейротропні отрути (сірковуглець, фосфорорганічні сполуки);
п’ята група – речовини з задушливою та нейротропною дією (аміак);
шоста група – метаболічні отрути (етиленоксид, метилбромід, диметилсульфат);
сьома група – речовини, які порушують обмін речовин (діоксини).